Досить респектабельний iз виду чоловік мав смішну деталь одягу — старі розтягнуті плетені рукавиці яскраво–помаранчевого кольору. Рука в тій рукавиці крутила апельсин.
Відомий професор Київського університету так само виставив напоказ бруднуватий шарф оранжевого кольору.
Давній товариш знову почепив на рюкзак стрічку все тієї ж барви — жовтогарячої.
Ключові слова — «як і в 2004 році».
Відзначення сьомої річниці Помаранчевої революції позавчора ввечері на майдані Незалежності справило добре враження й залишило позитивні емоції.
Попри антиконституційну заборону Київського окружного адмінсуду відзначати День свободи, на Майдан вийшло більше народу, ніж очікувалося. Причому дехто казав: «Якби не забороняли — я б, може, і не прийшов. А так — не міг не прийти».
Була радість людського спілкування. Сотні знайомих облич, причому — облич просвітлених, щирих, непригнічених. Таких, які були на Майдані в 2004–му.
Понад тисячу людей вийшли на площу без партійних закликів. Без БЮТ і «Фронту змін», без «Свободи», «НУ» й «Самооборони». Без жодної платні за участь (якщо не рахувати кілька «королевських» прапорів «Вперед»). Без «гонорарів» — коли таке було в Києві востаннє?! — люди вийшли на ЗАБОРОНЕНИЙ ВЛАДОЮ мітинг.
Витягнута з шухляд помаранчева символіка — не викинута, не загублена, не побита міллю — стала виявом громадянської позиції. Виявом старої доброї ІДЕЇ.
Приємно, чорт забирай.
Приємно відчувати початок нової хвилі «майданізації», небайдужості. В попередні роки річниці Майдану проходили зовсім не так. А тепер, схоже, люди затужили, оцінили, сподіваються на сіквел і готові його робити. Бо інакше не можна. Ніхто не втілить ідеали Майдану в життя, крім нас. Ніхто, крім нас, не усуне цю владу, не поборе диктатора, який випускає проти кожного мирного зібрання опозиції тисячні зграї «беркутів» і «барсів».
Юрій Луценко в черговому листі з тюрми правильно написав: «Відійшли в минуле і перша ейфорія Майдану, і розчарування та песимізм наступних років. Минули сподівання на автоматичну перемогу демократії і пошук причин поразки. Нині — час внутрішньої роботи суспільства перед наступним кроком вперед по тій дорозі, яку мільйони людей відкрили на Майдані 2004 року».
Позавчора ми знову вийшли на цю дорогу. Зараз усе починається знову. Попереду — нові спроби самоорганізації громадянського суспільства і все таке. Так, є проблеми. Так, немає лідерів. Але все вийде. Якщо ми не зупинимося на цій дорозі.
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
У керівній партії Грузії "Грузинська мрія" заявили, що не будуть відкликати закон "Про прозорість іноземного впливу", який став однією з причин погіршення відносин країни із західними партнерами і замороження руху країни в ЄС. >>
Результати референдуму щодо євроінтеграції Конституційний суд визнав дійсними. Так, до Конституції Республіки Молдова внесуть положення про те, що вступ Молдови до ЄС стає незворотною метою. >>
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
На пʼяти полігонах Східного військового округу Збройних сил росії проходить підготовку військовий контингент КНДР чисельністю до 12 тисяч військовослужбовців. >>
Україна просила забезпечити її далекобійним озброєнням, зокрема, далекобійними крилатими ракетами Tomahawk, але це була конфіденційна інформація між Україною і Білим домом >>
