День так званої свободи

Спасибі новій владі — святкувати День свободи знову стало модно. Очікувалося, що у вівторок увечері в центрі Києва з нагоди семиріччя Помаранчевої революції збереться значно більше народу, ніж у попередні роки. Причому — незважаючи на антиконституційну судову заборону й велику кількість «беркутівців». І в інтернеті вчорашній день був «помаранчевим»: люди масово згадували події 2004 року у своїх онлайн–щоденниках, блогах, у дописах у соціальних мережах. Раніше до революційного досвіду ставилися менш тепло.

Станом на 17–ту годину на майдані Незалежності перебувало близько двохсот прихильників Помаранчевої революції. Вони гуртувалися біля Головпоштамту, бо на протилежному боці площі комунальні служби споруджували новорічну ялинку; доступ до монумента Незалежності перекривала міліція.

Після підписання цього номера «УМ» до друку кількість учасників акції мала суттєво зрости, адже опозиційні організації призначили зустріч на 18–ту годину. На Майдан планували вийти й люди, які не представляють суспільно–політичні рухи.

«Зробили свято міліції»

Міліція підійшла до Дня свободи у всеозброєнні. Бійці МВС були на перехрестях, у дворах, у переходах; на Хрещатику і прилеглих вулицях припарковано десятки автобусів та патрульних машин. «Ідіоти! — каже бабуся, виходячи із переходу. — Зробили не свято свободи, а свято міліції. До такої межі дійшли — жах!» Це притому, що ситуація в Україні ще далека до точки кипіння, коли можливі масові й рішучі протести, і на цей день не планувалося якихось радикальних акцій.

Але вже вдень на Майдані міліція вдалася до арештів. До 16–ї години біля поштамту затримали двох осіб. Один чоловік поплатився тим, що намагався пройти через кордон міліції й відмовлявся підкоритись. Дивно? Авжеж! Але ще дивніші обставини затримання іншого мужчини. Його схопили за те, що стояв на півметровому бордюрі, який оточує газон на площі. Кореспондент «УМ» спробував заступитися за цю людину: намагався розпитати у правоохоронців, на якій підставі «пов’язали» чоловіка, пояснити абсурдність ситуації. Але міліціянти мовчки повели учасника акції в бік автозаків на вулиці Грінченка. Операцією керував майор міліції, якого бувалі демонстранти ідентифікують як Сєрьожу.

Революція з Калашниковим

Крім «Коаліції учасників Помаранчевої революції», УНСО, КУНу, ще кількох партій та рухів, учасниками вчорашніх денних акцій став одіозний «регіонал» Олег Калашников, який проводив подібні «альтернативні» шоу під Печерським судом, де судили Юлію Тимошенко. Учора голові Загальновійськової спілки знову заманулося протиставити своїх людей опозиціонерам, і він найняв для цього молодих хлопців. Міліція оточила цих парубків задля уникнення провокацій. Чоловіки у спортивних костюмах або чорному одязі стали позаду правоохоронців, утворюючи другий щит оборони. За офіційною версією, Калашников «контролював», як виконується рішення Київського окружного адмінсуду про заборону акцій на Майдані.

«У нас є інформація, що на середу в одній з інформаційних агенцій зарезервовано час для проведення прес–конференції, на якій мають виступити люди, котрих начебто побили на Майдані, — сказав у коментарі «УМ» голова «Коаліції учасників Помаранчевої революції» Сергій Мельниченко. — Я не виключаю, що будуть провокації. Особливо ввечері, коли сюди прийде більше людей».

Мельниченко обурився, що Калашникову дозволили принести з собою звукопідсилювальну апаратуру, якою він уже «задовбав» киян, що живуть у центрі. «Калашников має покровителів. Нам же не дозволили залучити апаратуру. Але, думаю, якусь техніку ми таки під’єднаємо», — зазначив Сергій.

Після п’ятої години Мельниченка затримала міліція — як ініціатора «незаконного мітингу».

Перед тим опозиціонери спробували напнути намет — як символ революційних подій семирічної давнини. Місію довірили Андрієві Парубію, котрий має депутатську недоторканність. Як тільки «нашоукраїнець» заходився встановлювати символічний тент, його оточили співробітники «Беркута». Відтак «помаранчеві» вирішили відкласти ідею з наметом до вечора.

«Коли я побачив, як вони накинулися на мене, народного депутата, подумалося: а що ж було б, якби на моєму місці були звичайні люди?» — сказав Парубій у коментарі «УМ». Пан Андрій констатує: нині влада боїться будь–яких акцій, хай і немасових. «Це панічний страх перед людьми, Майданом. Це вже комплекс. І це вже справа не політологів, аналітиків, а психоаналітиків — розбирати фобії, які в нього (Януковича) в голові», — каже Парубій.

Траплялися приємні винятки, коли міліціонери спілкувалися з демонстрантами у приязній тональності. Жінка з помаранчевими квітками підійшла до правоохоронця й почала питати, чому вона не може вільно пройти Хрещатиком (у бік тусовки Калашникова): «Дивіться, ось посвідчення учасника революції. Я зі сцени вірші читала, а тепер пройти тут не можу». Міліціонер мовчав, а потім мирно відповів: «У вас дуже приємна посмішка. І людина ви, мабуть, хороша...» Після кількох реплік жінка спитала, чому міліціонери охороняють Калашникова. «Хіба ви не знаєте, хто це такий?» — обурювалася прибічниця Помаранчевої революції. «Ви не тому розповідаєте — сам знаю», — була відповідь.

Але таке спілкування було винятком. Увечері очікували радикальніших подій...

ОФІЦІЙНО

Ніби знущаючись, Президент Віктор Янукович учора привітав українців із Днем свободи. «Свобода, Незалежність, Соборність — це ті неперехідні цінності, які завжди були, є і будуть шановані в Україні. Ми маємо робити все належне для їх зміцнення, адже на них збудовано фундамент нашої Держави», — йдеться у короткому посланні Президента, розміщеному на офіційному сайті.

Нагадаємо, День свободи було засновано Президентом Віктором Ющенком у 2005 році як спосіб вшанувати Помаранчеву революцію.

ЦИФРА

За два роки правління Януковича в Україні з політичних мотивів було порушені кримінальні справи проти 50 активістів і 11 організацій.

Про це йдеться в проміжній доповіді «Про політичні переслідування в сучасній Україні в 2010–2011 роках» Громадського комітету захисту від політичних переслідувань.

Політичним в’язнем правозахисники запропонували вважати будь–якого ув’язненого, у справі якого «достовірну і певну роль» грають «політичні мотиви влади».