«УМ» уже повідомляла, що світова першість у Парижі стала вдалою для вітчизняних важкоатлетів — і чоловіків, і жінок. Окрім медалей Артема Іванова, Олексія Торохтія та Ольги Коробки, українці також здобули чотири олімпійські ліцензії для жінок та шість — для чоловіків. «Виконали максимум, який запланували. Одні боролися за медалі, інші — здобували залікові бали в боротьбі за олімпійські перепустки», — сказав у коментарі «УМ» державний тренер Кім Ткаченко.
За відсутності Артема Удачина, який консервативно лікує травмований плечовий суглоб, чоловічу збірну повів уперед молодий кримчанин Іванов (до 94 кг). «Він налагодив поштовх — і прийшов результат», — пояснює срібний успіх Іванова держтренер. Зміни в тренувальному процесі допомогли здобути світову нагороду — бронзову — і Торохтієві (до 105 кг), який упродовж останнього року займався з новим наставником. «З Олексієм працює Михайло Мацьоха, котрий готував олімпійського чемпіона 1996 року Тимура Таймазова», — каже пан Ткаченко.
Щоправда, не всі спортсмени виправдали сподівання наставників. Юрія Чикиду, який виступав у категорії до 85 кг, «задавила» відповідальність за результат (11–те місце). Досвідченого Костянтина Пілієва (до 94 кг) підвів ривок — 11–те місце. Титулований важковаговик Ігор Шимечко (п’ята позиція), за словами державного тренера, разом із наставниками прорахувався в підготовці. Водночас сьому позицію його «партнера по вазі» Олега Прошака керівництво збірної оцінило позитивно, адже хлопець вперше виїхав на міжнародні змагання.
Полярні враження залишилися у Кіма Володимировича й від виступу жінок, які на ЧС змагалися під наглядом нового керманича Дениса Готфріда. «За сімейними обставинами Василь Кулак був змушений залишити посаду головного тренера», — пояснив зміни на капітанському містку пан Ткаченко.
У категорії до 58 кг Катерина Дрюмова «своє» підняла — вона 11–та. А от від Юлії Калини (четверте місце) очікували медалі.
Чотирнадцяту позицію дебютанток Марії Хлян (до 63 кг) та 17–ту сходинку Дарини Гончарової (понад 75 кг) у штабі пояснюють хвилюванням та розгубленістю. Тоді як 18–те місце Яни Єрко (до 69 кг) — це провина її особистих тренерів. «Наставники вирішили, що Яна виступить краще в меншій ваговій категорії. Дівчина не їла, не їла, а разом із вагою втратила силу», — розводить руками держтренер.
Водночас шостою позицією в цій же вазі Юлії Артемової у тренерському штабі задоволені.