Якщо з консервантами, то не домашня

Із зниженням температури повітря на вулиці частіше хочеться влаштовувати чаювання. А якщо затіваємо «щось попити тепленького», без солоденького не обійтися. Один iз варіантів ласощів до чаю — варення. Якщо не припасли домашнього, йдемо у магазин. А що треба знати, коли купуєте варення промислового виробництва?

Узагалі, коли варити ягоди чи фрукти з цукром, то можна отримати варення, джем, конфітюр чи цукати. Кожен різновид смакоти «про запас» має свої переваги й істинних прихильників. Найестетичніші, як на мене, цілі полуниці чи половинки абрикосів чи персиків, хоча кожному своє. Найголовніше, щоб наповнення баночок було і смачним, і корисним.

Пектин у конфітюрі чи желе — це природний компонент, який отримують з яблучних чи цитрусових вижимок, жому цукрового буряку і кошиків соняшників. Неоднозначні компоненти у баночках з варенням — це консерванти, особливо сорбінова кислота. Присутність цієї хімії у певних мінімальних дозах можлива, але про такий інгредієнт виробник зобов’язаний повідомити споживачам на етикетці своєї продукції.

Ще у промисловій консервації можуть бути залишки сірчаного ангідриду. Цей хімічний елемент потрапляє у варення, якщо плоди попередньо сульфітували — обробляли діоксином сірки, щоб попередити їх потемніння та розвиток небажаних мікроорганізмів. До речі, такий спосіб часто застосовують і при виробництві вин та соків. Втім, основне — щоб того ангідриду було у продовольчій продукції допустимий мінімум. Якщо зважувати на уявних терезах: корисніша для людського організму відсутність такого компонента чи його присутність, то варто пам’ятати, що у натуральному варенні можуть «завестися» мікотоксини. А вони — теж не друзі здоров’я. Саме тому, якщо у будь–якій банці побачили плісняву — якнайшвидше все варення виливайте у помийне відро чи спускайте в унітаз. (Стосується це і домашніх закруток, і промислових). Бо ризик може коштувати значно дорожче, ніж 12—15 гривень, які ви віддали за покупку.

Якщо ви вирішили купити абрикосове варення чи джем, зорієнтуватися в магазинному асортименті допоможе тестування Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». Розглядали під мікроскопом і смакували 7 видів консервованої продукції з абрикосів: 5 — своїх виробників і два — імпортні, : D’arbo із Австрії та Hadarom із Ізраїлю.

Найперше зауваження, яке для когось може видатися несуттєвим, — стосовно інформації на етикетках. Визначення–напис «домашнє варення», звичайно, налаштовує на бажання купити саме цю баночку. Але якщо уважніше придивитися до ізраїльської продукції Hadarom, то у складі знаходимо консервант Е 211. «Хто ж це вдома додає у варення бензоат натрію?! — риторично запитує керівник «Тесту» Валентин Безрукий. — Подібна історія і з продукцією Trendy’s, яку кримський виробник назвав «100 % натуральна». На етикетці D’arbo не вистачає інформації про умови зберігання.

У закуплених у магазинах абрикосових консервованих ласощах експерти–лаборанти досліджували наявність і кількість консервантів: сорбінової і бензойної кислот та їхніх солей. Це закономірно, бо у складі Hadarom, Trendy’s та «Ароматиці» заявлений бензоат натрію, а в джемі «День варенья» — сорбінова кислота. До цих учасників тесту жодних претензій — у них заявлені консерванти у допустимих нормах. У джемі «Дари ланів», за етикеткою, — лише абрикоси і цукор, а лаборанти виявили й сорбінову кислоту.

За смаком найбільше сподобалися усім протестовані зразки абрикосової продукції вітчизняного «Вереса» та австрійської D’arbo, оцінки «добра» — у «Дарів ланів» та Hadarom, «погана» — у Trendy’s.