«Видання для підлітків у сучасному літературному та навчально–виховному процесі» — таку назву мав «круглий стіл», організований «Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва» і рейтинґом «Книжка року».
У сучасній українській літературі для підлітків більше проблем та питань, аніж рішень та відповідей. Єдине, що можна сказати напевно: людину виховує книжка, і долучати до неї варто у віці, коли дитина ще піддається якщо не власне вихованню, то принаймні впливу.
Учасники «круглого столу» від початку домовилися, що література підліткова є специфічною і відчутно відрізняється від літератури дитячої. Президент «Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва» Уляна Гнідець спиралася на результати останніх досліджень, якими вікові межі підлітка визначаються між 13 та 21 роками. Варто зазначити, що це було чи не єдиним чітко визначеним критерієм підліткової літературної авдиторії.
Письменниця Маріанна Кияновська зазначила: нині літератор, що пише для тінейджерів, перестає бути педагогом — він мусить стати старшим другом. За нинішніх часів, коли живе спілкування обмежене (наслідком цього є емоційне відчуження), справді добре було б «поговорити» із другом бодай через книжку. Науковець Раїса Мовчан наголосила, що сучасні медіа привчають саме до не–розвитку. І книжка лишається чи не єдиним способом спілкування живих людей живою мовою.
Як зазначила директорка Центру рейтингових досліджень «Еліт–Профі» Галина Родіна, світова література звернула увагу на підлітків як цільову авдиторію лише кілька десятиріч тому. У розвинутих країнах видавці почали напряму співпрацювати зі спеціалістами з підліткової психології, з соціологами та філософами. Вивчаючи в такий спосіб стан підліткового прошарку суспільства, видавці формують соціальне замовлення і замовляють відповідні теми письменникам. Найгострішою проблемою для підлітків, на думку фахівців, є проблема виживання: в колі однолітків, у стосунках з дорослими, в проблемній родині, питання збереження власного «я» в агресивному інформаційному середовищі.
Висновок із цього «круглого столу» може бути такий: коли стикаються дві невирішені у державі проблеми — проблема підлітків і проблема літератури, — варто чимшвидше об’єднати зусилля професіоналів. Аби не втратити завтрашніх читачів.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
