Проігнорована легенда

Так склалося, що нова історія українського спорту у світовому масштабі твориться переважно представниками індивідуальних видів. Проте великої слави свого часу зажили і дві вітчизняні команди — футбольне «Динамо» та гандбольний «Спартак». Якщо київські динамівці змогли двічі виграти Кубок кубків та одного разу перемогти в Суперкубку УЄФА завдяки генію Валерія Лобановського, то спартаківки потрапили у Книгу рекордів Гіннесса стараннями Ігоря Турчина, з яким столичні гандболістки 13 разів перемагали в Кубку європейських чемпіонів і стали 20–разовими чемпіонками СРСР. Сьогодні Ігорю Євдокимовичу — великому тренеру та педагогу — виповнилося б 75 років. Він помер 7 листопада 1993–го — на тренерському містку, під час матчу «Спартака» в Бухаресті.

Проте жодних урочистостей на честь визначного ювілею Турчина в державі не заплановано. «Усе буде як завжди. Ми всі, спартаківки, збираємося на кладовищі. Квіти, спогади... Можливо, запросимо когось із телевізійників, зробимо невеличкий нарис», — каже в коментарі «УМ» вдова Ігоря Турчина, його колишня підпопічна Зінаїда Михайлівна. — Зазвичай усі заходи ми пов’язуємо з Кубком Турчина. Цього року планували провести турнір у київському Палаці спорту, однак у нас не знайшлося можливості викупити поміст за 50 тисяч доларів».

За словами дворазової олімпійської чемпіонки, в нинішніх умовах розраховувати на підтримку гандболу державою не доводиться. «Що вдієш, зараз життя таке — жити на широку ногу ми не можемо. Наступного року виповнюється 50 років із дня заснування київського «Спартака», то ми вже зараз пишемо листи в КМДА, Кабінет Міністрів та адміністрацію Президента, аби хоч тоді на нас звернули увагу на дер­жавному рівні», — бідкається Зінаїда Турчина — президент гандбольного клубу «Спартак» імені І. Турчина.

Років півтора–два тому, коли столичний Палац спорту готувався святкувати власний півстолітній ювілей, спортивні журналісти на чолі з президентом АСЖУ Михайлом Волобуєвим запропонували дирекції ПС присвоїти арені ім’я Ігоря Турчина. Підготували спеціальний лист–клопотання. «На превеликий жаль, нашу ідею не підтримали. Хто особисто її зарубав, я не знаю, але, в будь–якому разі, шкода. Ігор Турчин заслуговував на те, аби Палац спорту назвали на його честь. Саме тут він здобував свої перемоги. Мені доводилося спілкуватися з ним, робити про нього матеріали — це велика людина й великий тренер», — розповів «УМ» пан Волобуєв.

Хай там як, але, попри холодне ставлення спортивних чиновників, 25—27 листопада в Україні пройде вже 14–й міжнародний турнір пам’яті Ігоря Турчина. Як і рік тому, жіноча збірна України прийматиме гостей не в столиці, а в спорткомплексі Броварського вищого училища фізичної культури. Суперниками підопічних Леоніда Ратнера стануть команди Білорусі, Туреччини та друга збірна України.