«Північне сяйво» — новий механізм геополітичної нестабільності. Україна — у штучних морозних кишенях
Те, що ми зараз спостерігаємо й у чому живемо, все менше схоже на звичайну зимову кризу й усе більше — на керований сценарій. >>
Шлях до ратифікації угоди про асоціацію України з Європейським Союзом відкрито. Таку оцінку висловив представник Єврокомісії Пітер Стано після завершення чергового, 21–го, пленарного раунду переговорів у Брюсселі. «ЄС вітає дуже значний прогрес, досягнутий під час п’ятничного раунду, після чого лише одне питання з тексту угоди залишається відкритим для вирішення на найвищому політичному рівні», — цитує представника Єврокомісії агенція УНІАН.
Прем’єр–міністр Микола Азаров, отримавши інформацію із Брюсселя, підтвердив: угоди про зону вільної торгівлі та політичну асоціацію готові до підписання. «Ми бачимо і мінуси, і плюси, але ми вважаємо, що плюси більш значимі, тому прийняли рішення, що в історичній перспективі зона вільної торгівлі зіграє велику позитивну роль у розвитку нашої економіки і європейської інтеграції», — заявив Азаров. При цьому він уточнив, що єдиний непогоджений момент переговорів, — це перспектива членства України в ЄС. «Це питання нашого курсу, стратегії нашого розвитку», — пояснив Прем’єр. За його словами, ця позиція вимагає або вироблення компромісного варіанту, «або прийняття політичного рішення».
Водночас газета «Коммєрсант–Україна» пише, що офіційний Київ готовий відмовитися від закріплення перспективи членства в ЄС в обмін на інші поступки. Замість цього Україна готова видати односторонню заяву про вірність європейському вектору та бажання приєднатися до ЄС (схожим чином починала свій юридичний шлях до Євросоюзу Польща). Зате Києву вдалося домовитись про те, що угода буде укладена на конкретний термін із подальшою можливістю внести правки у документ — про ту ж перспективу членства, наприклад. Раніше Брюссель наполягав на тому, аби угода була безстроковою, а її принципи залишалися незмінними.
Отже, наступна фаза опрацювання угоди — політична. По–перше, українська влада має визначитися із зовнішньополітичними векторами (бо когось досі тягне глибше інтегруватися з СНД і Росією). По–друге, направити Європі позитивний сигнал у «справі Тимошенко». Цього тижня Президент України відбуде з візитом до Польщі. Привід начебто не значний — 200–річчя Вроцлавського університету. Водночас 15 листопада Віктор Янукович матиме змогу зустрітися з президентом Польщі Броніславом Коморовським (а Польща досі головує в ЄС) та президентом Німеччини Крістіаном Вульфом. «Чільна увага приділятиметься, передусім, питанню укладення наприкінці року Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом», — анонсував поїздку Януковича глава АП Сергій Льовочкін.
Те, що ми зараз спостерігаємо й у чому живемо, все менше схоже на звичайну зимову кризу й усе більше — на керований сценарій. >>
Це був рік двох уявлень, які зіткнулися лобами. Рік, коли Трамп дивився на Зеленського як на змінну в угоді, а Зеленський дивився на Трампа як на арбітра історії. >>
Про викриття схеми систематичного хабарництва топпосадовців Державної прикордонної служби України – заявили антикорупційні органи. >>
Великий матеріал про людей, які у 2025 році діяли там, де система була на межі: бізнес, спорт, культура, медицина, спецоперації. >>
Лідер Кремля Володимир Путін заявив, що РФ могла б направити в "Раду миру" щодо Сектору Гази 1 млрд доларів із заморожених в США російських активів. >>
Українська політика давно живе за законами барокового театру: тут королеви не йдуть у відставку — їх знімають із трону публічно, під камери, з коментарями експертів і заголовками, які ще вчора здавалися немислимими. >>