Період осінніх депресій, що нині вже розпочав свою тріумфальну ходу нашим часовим поясом, загострює у людини негативні емоції, викликає втому, дратівливість. Принаймні так стверджують лікарі. І саме цю тезу блискуче підтверджує український Прем’єр–міністр Микола Азаров. Принаймні його публічні виступи.
Адже чим менше часу залишається до нового року — а отже, до моменту підбиття фінансових підсумків 2011–го, — тим роздратованішим та ображенішим на все і всіх виглядає Микола Янович. Цілковиту поразку перемовин з МВФ, коли місія прилітала до Києва фактично на екскурсію, наш очільник уряду вчора сприйняв чомусь як черговий дошкульний удар iз боку «недосадженої» опозиції.
Нам принесли гроші? Женіть їх подалі!
«Яскравий приклад: подивіться, як відверто радіє опозиція, що поточного року Україна ще не отримала жодного траншу від МВФ, — звернувся він учора до присутніх, відкриваючи засідання уряду. І традиційно напустив своїми репліками туману. — По–перше, ми ж обходимось без нарощування боргів, які доведеться віддавати, по–друге, чому радіти, панове?».
Адже, на думку Прем’єра, тішитися чужим горем — якось не по–християнськи. Особливо, якщо це й не горе зовсім... Микола Янович грозився остаточно заплутати непiдготовленого слухача, бо, за переконанням Прем’єра, його команда вже другий рік поспіль утримує фінансову стабільність, а економіка при цьому, як виявилося, відновлюється. Щоправда, долаючи величезні труднощі нез’ясованого для уряду походження. Та попри всі негаразди у нас модернізуються підприємства. «Якщо в 2009 році в усій країні було збудовано 90 кілометрів автодоріг, то поточного року ми збудуємо 1800 кілометрів. Може, і це не правильно? І це комусь не подобається?» — у своєму гніві Прем’єр–міністр почав потроху скочуватися на фальцет.
Загострена енергійність головного міністра, мов по ланцюжку, передалася залу — і вилилася у шепотіння членів Кабміну та запрошених. «Припініті розмови! — несподівано для всіх раптом гаркнув Азаров і примирливо додав: — Будь ласка!». Й обвівши поглядом присутніх, здавалося, кілька секунд думав — грюкнути для переконливості кулаком по столу чи ні. Зрештою толерантність у Миколі Яновичу переважила, і він, знову опустивши погляд у папери, продовжив читати підготовлений помічниками текст. Про успіхи.
За ним виходило, що за підсумками 10 місяців ми отримали 10% зростання промислового виробництва та 5,3% зростання ВВП. «Третій місяць інфляція близька до нуля. Реальна заробітна плата, тобто зарплата, від якої вже відкинуто інфляцію (ту саму, яка близька до нуля. — Ред.), зросла більш ніж на 10%, — старанно перелічував свої успіхи Азаров і в якийсь момент не витримав, відійшов від «канонічного», написаного для нього, тексту промови. — Може, це все не наш уряд зробив?!! Може, це якийсь інший уряд робить?!!». Останньої ремарки у розміщеній на урядовому порталі стенограмі ми не знайшли.
Робота над помилками
Учора міністри старанно намагалися продемонструвати, що бездіяльність, у якій на відкритій нараді минулого тижня їх звинуватив Президент Віктор Янукович, залишилася у минулому. Тобто, що за сім днів міністерства й відомства зробили всі справи, якими «регіональна» команда не займалася з дня входження у владу. Минулої середи, нагадаємо, на горіхи від суворого, але доброго Віктора Януковича дісталося міністрам — юстиції Олександру Лавриновичу, ЖКГ — Анатолію Близнюку, освіти — Дмитру Табачнику, охорони здоров’я — Олександру Аніщенку та голові Держагентства інвестицій Владиславу Каськіву. Замість очікуваних відставок Янукович дав термін урядовій команді на виправлення помилок до 20 грудня.
Прем’єр Азаров справедливо вирішив, що змінити стан справ за трохи більше місяця — нереально. І тому якщо реформи не вдається втілити, про них треба більше говорити. «Журналісти скаржаться, що шанс поспілкуватися з окремими міністрами є тільки на засіданні уряду. Це неприйнятно», — знайшов нішу Микола Янович. Як приклад правильної роботи з людьми Микола Азаров навів... свою службову діяльність. «Я особисто не уявляю роботи глави уряду без постійної ради з людьми. За останній час відбулись мої зустрічі з асоціаціями іноземного бізнесу в Україні, вчителями, журналістами економічних видань. Планую серію зустрічей з галузевими асоціаціями, громадськими організаціями. Завтра, наприклад, я зустрічаюся з громадськими організаціями в галузі охорони здоров’я. Хочу почути думку про реформи», — Микола Азаров звернувся до підлеглих у стилі «роби, як я!».
ВІДЗВІТУВАЛИ
100% мінус 130 будинків
Першим звітувати, хоча й заочно, перед дорогим Віктором Федоровичем на тему «Ваші справедливі завдання героїчно виконано!» уряд змусив донедавна наймолодшого, але цілковито донецького міністра ЖКГ Анатолія Близнюка. Той одразу ж заявив: тепло в Україні мають сто відсотків наших співвітчизнків! «Усі котельні у 24 регіонах уже працюють, і сто відсотків споживачів підключені до обігріву», — заявив Близнюк. Щоправда, одразу ж з’ясувалося, що показник «100 відсотків» для українського чиновника — поняття не математичне. Тому до нього не увійшли 130 житлових будинків, а також 22 навчальні (!) і 2 медичні (!!!) заклади. І це тільки офіційно...
Умовність цифр пан Близнюк пояснив традиційно — недофінансуванням. У новому держкошторисі його відомство отримало 1,9 млрд. гривень. Президент обіцяв збільшити кошти до 5 млрд. А комунальники хотіли би... 27,7 млрд. «Я розумію, що цього не буде, що у держави нема такої можливості, — чесно зізнався міністр. — Але ж я не у стелю дивився, я не видумував ці цифри. Просто взяв законодавчу базу, де вимагають від міністерства, склав і отримав результат».
Збільшені надходження комунальне міністерство витрачатиме на фінансову підтримку ОСББ: реконструкції та заміну котелень, що дозволить у кілька разів знизити собівартість теплової енергії, тощо. Натомість популяризувати «альтернативу» у вигляді, скажімо, індивідуальних котлів опалення влада не буде. «Щодня у державі гинуть люди через це [індивідуальні опалювальні котли], сім’ями гинуть, — підсумував Близнюк. — Втрьох лягли спати, а на ранок вони вже холодні. Чому? А тому, що люди ставлять собі опалення, а система вентиляції не розрахована на це, і люди самі себе вбивають...»
ОЦІНКИ
А Кабмін, виявляється, «голий»!
Економічні експерти, проаналізувавши плани Мінфіну з надходжень та видатків державних фінансів у 2011 році, дійшли до невтішного для українського уряду висновку, який чудово пояснює пригнічений останнім часом настрій вітчизняного Прем’єр–міністра: дірка держкошторису у грудні становитиме 15,2 млрд. гривень. З документів Міністерства фінансів випливає: у листопаді до бюджету має надійти 28,4 млрд. гривень, а у грудні — 18 млрд. Разом усі доходи позабюджетних фондів, державного і місцевого бюджетiв мають становити 57,5 млрд. грн. Натомість видатки становитимуть 72,7 млрд. грн.
В умовах відсутності надходжень від приватизації існує ризик появи непокритих зобов’язань на суму 10,5 млрд. грн. Ситуацію загострює необхідність виплат за зовнішніми боргами, які треба провести у нинішньому фінансовому році. Всього у грудні треба сплатити 22,36 млрд. гривень. Найбільша частка припадає на погашення кредиту «ВТБ–Кепітал», з яким Мінфін веде перемовини про чергову пролонгацію кредиту.
ЗАТВЕРДЖЕНО НАЗВУ
Львівський аеропорт — імені короля Данила Галицького
Учора Кабінет Міністрів затвердив назву нового Міжнародного аеропорту «Львів» — головне галицьке летовище, що готується до прийняття гостей Євро–2012, отримало ім’я короля Данила Галицького.
«Думаю, що це цілком у дусі часу, в дусі того, як називаються аеропорти у світі, — зазначив віце–прем’єр–міністр, міністр інфраструктури Борис Колесников. — Ця назва є об’єднавчою».
Раніше націоналістична більшість у Львівській міськраді проголосувала за назву для аеропорту «імені Степана Бандери». Міський голова Андрій Садовий виступав за «короля Данила Галицького», і його варіант переміг у голосуванні в мережі Facebook («Бандера» — на другому місці з відставанням на 700 голосів).
Проти імені Бандери для аеропорту висловлювалася польська сторона.