Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Василь Кричевський. «Київ», 1934 рік, олія на дошці.
Тоді як одні українці знищують пам’ять про творця українського модерну (йдеться про Держаний музей Шевченка в Каневі), інші — підтримують його реноме як одного з найвидатніших митців ХХ ст. (Василь Кричевський створив оригінальний стиль в архітектурі, колекціонував предмети декоративного і прикладного мистецтва, розробляв державний герб України — тризуб, працював у кіно) й займаються промоцією за кордоном. Саме зараз у Нью–Йорку — у районі Манхеттена, неподалік штаб–квартири ООН — у Генеральному консульстві України триває виставка творів Василя Кричевського «Живопис і графіка». Це перша арт–подія у стінах генконсульства, створена завдяки особистому сприянню генерального консула Сергія Погорельцева. «Пан Сергій уже багато років цікавиться мистецтвом, — пояснює один із організаторів виставки, Олесь Демко. — І цією експозицією ми започатковуємо цикл «Митці українського зарубіжжя». Оскільки Василь Григорович Кричевський був першим ректором Української академії мистецтва, ми надали йому почесну першу виставку».
Експозиція складається з 10 олійних картин і 10 графічних малюнків, які супроводжує мультимедійна презентація. Це твори різного періоду. Наприклад, є маленька олія на дошці «Алушта» 1901 року (роботи Кричевського цього раннього періоду зустрічаються рідко, але художник любив Крим, малював Ай–Петрі й Чорне море). Інші представлені картини переносять нас на три десятиріччя уперед, у останні роки перед еміграцією Василя Кричевського в Україні: це дві картини, які митець створив у Кисловодську 1938 року, одна з них має підпис «вул. Леніна, Кисловодськ». Твори, представлені на виставці, походять із приватних колекцій — його нащадків Василя Лінде–Кричевського, Оксани Лінде, а також доктора Петра Ленчура, посла Валерія Кучинського, Олеся Демка.
Наступні виставки «Митці українського зарубіжжя» будуть представлені роботами Василя Хмелюка, Олекси Грищенка, Абрама Маневича (експозиція буде приурочена до презентації монографії, що вийде друком цього року). У далекоглядних планах — організувати у 2013 році низку експозицій «Художня династія Кричевських», адже ця родина була й залишається багатою на митців: починаючи від молодшого брата, відомого художника–модерніста Федора Кричевського й до онука Василя Лінде–Кричевського й правнука Василя Лінде–молодшого, які займаються керамікою.
Виставка Василя Кричевського триває до 10 листопада. Вхід — вільний, за попередньою домовленістю (телефонувати (212) 371–6965, адреса 240 East 49th Street, New York, NY 10017).
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>