Коли сірий кардинал стає «воювакою». Єрмак пішов емоційно, театрально і з пафосом
У кожного політичного режиму є мить, коли блискучий фасад раптом починає тьмяніти — не від фанфар, а від ударів антикорупційних обшуків. >>
Чому помер Вітович
28.10.2011
Учора в Києві, в церкві святого Миколи на Аскольдовій могилі, прощалися з Олегом Вітовичем — одним із творців УНСО. Поховають колишнього народного депутата України сьогодні — на Личаківському цвинтарі у Львові біля унсовців, загиблих на війні в Абхазії.
Вітович, як уже повідомляла «УМ», відійшов раптово: його, мертвого, виявили в понеділок у власній квартирі. Того ж дня, як свідчить медична експертиза, він і помер. Олега знайшла няня–домогосподарка (дружина Христина з дитиною були в цей час за кордоном). У помешканні було виявлено кров. Через це смерть політика і громадського діяча обросла версіями про можливе вбивство.
Але, як повідомила «УМ» прес–офіцер Печерського райуправління МВС у Києві Наталя Стеценко, слідів насильницької смерті на тілі Вітовича не виявили. Як і сторонніх предметів, отруйних речовин абощо. Найімовірніша причина смерті — серцевий напад.
Як розповіли «УМ» наближені до родини люди, Олег перед смертю намагався викликати лікарів: у телефоні номер «швидкої» — останній серед набраних. Швидше за все, під час нападу у Вітовича стався крововилив у легені — звідси й кров у квартирі. Принаймні саме таку версію наводять близькі Олега.
Олег Вітович народився 1967 року. Був співорганізатором львівських осередків багатьох національно–демократичних організацій — УГС, Руху, «Меморіалу», Товариства української мови; починав перший львівський страйк із політичними вимогами. Вітович — один із засновників Української націоналістичної спілки, Спілки незалежної української молоді, націоналістичної фракції СНУМ. Брав участь у бойових діях — у Придністров'ї та Абхазії. З 1994 по 1999 рр. був головою УНА–УНСО, народним депутатом України ІІ скликання. Запам'ятався, зокрема, й тим, що порвав російський прапор на трибуні Верховної Ради.
Після депутатської каденції Вітович несподівано для багатьох став функціонером СДПУ(о) при одіозному Медведчукові.
Вітович здобув дві вищі освіти, закінчив аспірантуру, влаштувався в комерційну структуру (іноземну компанію) помічником менеджера, а вже через шість місяців працював заступником директора компанії (впродовж останніх п'яти років).
Минулого року Олег Вітович знову виступив як опозиціонер і радикал — був координатором «Об'єднання громадських організацій «Права справа».
