Музичну премію Yuna журналістам презентували власник ISTIL Group Мохаммад Захур та генеральний продюсер музичної премії Павло Шилько. Після прелюдії, яка складалася з взаємних компліментів, вони хором констатували, що ідея цієї відзнаки турбувала їх не один рік. Мовляв, Україна така співуча країна, а своєї музичної премії не має. Двадцятиріччя Незалежності, за словами пана Шилька, стало доброю нагодою для того, аби історію професійної відзнаки Yuna розпочати саме зараз. Перша церемонія нагородження премії Yuna охопить період з моменту прийняття Незалежності України до серпня цього року. Зважаючи на те, що в майбутньому премія планується як щорічна, можна сказати напевно: найбільшу конкуренцію претендентів на відзнаку спостерігатимемо саме в 2011–му. Премію вручатимуть у кількох номінаціях: кращі «Виконавець», «Виконавиця», «Група», «Альбом», «Композитор», «Автор слів», «Відеокліп» та інші. Буде також і спеціальна відзнака «За особливі досягнення».
На запитання «А судді хто?» Павло Шилько відповів так: «Люди, які не створюють музику, але добре на ній знаються і використовують її у своїй професійній діяльності». Лауреатів премії Yuna обиратимуть програмні директори, музичні редактори теле– і радіоканалів, музичні оглядачі й критики ЗМІ, відомі діячі шоу–бізнесу... Голосування відбуватиметься у два тури. Причому в другому братимуть участь ще й іноземні експерти, які голосуватимуть у категоріях «Найкраща пісня», «Найкращий кліп» та «Найкраще концертне шоу». Як переконує Павло Шилько, чесності та прозорості голосування оргкомітет приділить максимум уваги. Аж до того, що анкети експертів будуть захищені водяними знаками, матимуть свій індивідуальний номер, а вестиме обрахунки та складатиме п’ятірку фіналістів у кожній категорії аудиторська компанія Deloitte. Масштаб проекту Yuna наштовхнув журналістів на логічне запитання про бюджет. «Скільки грошей я витратив? Якщо коротко, то багато», — так відповів на нього пан Мохаммад Захур.
Перших лауреатів премії Yuna оголосять 4 лютого наступного року на урочистій церемонії у Палаці «Україна».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
