Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Початок червня — традиційна пора пожвавлення хорового життя Києва. Причина добре відома: у храмах та концертних залах проходить фестиваль «Золотоверхий Київ». Цього року вже восьмий. Тому дещо обтяжений традиціями (це добре — знаєш, на що очікувати), але, як завжди, сповнений приємних сюрпризів. Звикли слухачі до іменитого «гостя фестивалю»? То маєте — сьогодні у філармонії виступає славетний грузинський ансамбль «Руставі». Пам'ятають любителі хорового співу про вдалу знахідку Миколи Гобдича — поєднання в одній програмі духовних піснеспівів та національного фольклору? То насолоджуватимуться давньогрузинськими церковними піснеспівами, а також мегрельськими, карталинськими, кахетинськими, імретинськими мелодіями...
Утім «Золотоверхий Київ» — це завжди свято саме української хорової музики, творчості і виконавства. Причому традиційні фестивальні «блоки» щоразу заповнюються новими складовими. Очікувані знавцями «хорові антифони» (ще одна знахідка Миколи Гобдича, яка поєднує унікальну акустику Трапезної церкви Києво-Печерської лаври, традицію барокового виконання розведеними у просторі хорами і, як наслідок, дає вражаючий квадрофонічний ефект) цього року присвячуються духовній творчості Михайла Вербицького (1815—1870) — композитора, добре відомого широкому загалу як автор музики Державного гімну України і майже невідомого слухачам як церковний митець. «Духовна» компонента Восьмого «Золотоверхого Києва» включить також «Демественну Літургію» О. Гречанінова у виконанні одного з кращих молодих камерних колективів Києва — хору «Кредо» під керуванням Богдана Пліша (шанувальники добре пам'ятають блискучий дебют «Кредо» з циклом Г. Свиридова «Піснеспіви та молитви» на цьогорічному фестивалі «Прем'єри сезону»). Академічна капела «Почайна», керована Олександром Жигуном, запропонує виконання першої української ораторії «Дума про дівку-бранку» Михайла Вериківського (1896—1962) — твір, публічне виконання якого у Києві не пригадають, певно, і найповажніші ветерани. Нарешті, кульмінацією фестивалю стане концерт «Гей, музики» з творів сучасного митця Володимира Зубицького, котрий живе останні роки в Італії. Прем'єра псалому «Я люблю Господа», повні варіанти сценічної кантати «Ярмарок» (на народні тексти Східної України) та хорового концерту «Гори мої» (на народні тексти Західної України) символізуватиме генеральну ідею «Золотоверхого Києва» — об'єднання української хорової музики у потужну, дієву силу, що спрямована на відродження та розвиток традицій національної культури.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>