Молочне лихо

      Не встигли полтавські селяни оговтатися після різкого стрибка цін на пальне, як одержали черговий, за їхніми словами, удар ножем у спину. Переробники в середньому на 15 копійок знизили закупівельні ціни на молоко. Причому якщо кілька потужніших молокозаводів платять бодай по 70—75 копійок за кілограм, то інші, як правило, ті, що розташовані в сільській глибинці, й працюють з невеликими збіднілими здавачами, «опустилися» до 65 копійок. Якщо ж відняти від останньої більш ніж скромної суми ще 15 «дотаційних» копійок, виходить узагалі 50 — оце і є красна ціна обіцяної урядом і широко розрекламованої «небувалої» підтримки вітчизняного сільгосптоваровиробника!

      Зрештою, молоко влітку дешевшало завжди. Траплялися й подібні до нинішнього надто різкі перепади цінової амплітуди в сезон збільшення надоїв. Але ж саме сьогодні це рукотворне «стихійне лихо» стає для сільгосппідприємств справжнім фінансовим зашморгом. За умов, коли їхні комори iз запасами минулорічного врожаю давно спорожніли, для більшості господарств області молочна галузь залишалася практично єдиною більш-менш стабільною «ощадкнижкою», з якої можна було черпати кошти на те ж дорогуще пальне.

      Продавати молоко знову стає невигідно, виробляти нерентабельно. Водночас запасатися пальним напередодні жнив, готувати до них техніку все одно потрібно. Тож єдиною альтернативою оскаженілим цінам залишається ніж, під який знову пускатимуть худобу, щоб вторгувати за неї сякі-такі кошти на збирання врожаю. І  це при тому, що на Полтавщині лише за останній рік молочне стадо «прорідили» на понад 18 тисяч голів. Чи не найбільшим досягненням останнього часу вважалося те, що за останні два місяці у регіоні нарешті вдалося зупинити багаторічне скорочення поголів'я великої рогатої худоби. Коли ж знову запрацює переджнивний м'ясний конвеєр, «прогорять» і ті ж таки молокозаводи, які й без того нарікають на хронічний дефіцит сировини...

      Власне, керівники останніх на терміново скликаній з приводу цінової лихоманки обласній нараді головними причинами більш ніж суттєвого «літнього» зниження закупівельних цін на молоко також називали економічну, фінансову скруту, падіння попиту на їхню продукцію. І зауважували, що намагання вирішити цінову проблему суто адміністративними важелями призведе до зупинок підприємств на ще менш бажані для всіх «літні канікули».

      До речі, на згаданій нараді у Полтаві виробники і переробники нібито домовилися утримувати «літні» закупівельні ціни на рівні 80 копійок за кілограм. При цьому представники молокозаводів навіть пообіцяли погоджувати подальше коригування цін з місцевими радами сільгосптоваровиробників, що репрезентують «головуючий корпус» агроформувань. Однак подібних запевнень і обіцянок полтавські селяни чули вже стільки, що ними можна, здається, повністю загатити змілілі молочні ріки...