Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Так виглядає факсимільна копія Луцького Євангелія XV ст. (з сайту unian.net.)
Луцьке Євангеліє — унікальний манускрипт, одна з сакральних пам’яток українського середньовіччя, до речі, на два століття старша за Пересопницьке Євангеліє — відтепер може прикрасити і вашу приватну бібліотеку. Йдеться, звісно, не про оригінал — «Видавництво Горобець» чудово справилося із замовленням Волинської єпархії УПЦ і випустило друком факсимільне видання Луцького Євангелія. Присвячено цю подію 925–річчю Луцька.
Це одна з перших релігійних літературних пам’яток, створених українською мовою. Книга має 400 заголовних мальованих літер, відтворити їх максимально наближено до оригіналу було надзвичайно складно, зізналася на київській презентації факсимільної копії директор «Видавництва Горобець» Анна Горобець. Та все ж на вищому рівні були точно відтворені у кольорі палітурка і графіка та орнаменти Євангелія. Задля максимальної автентичності підбирався спеціальний папір необхідної товщини та щільності, його довелося замовляти у Швеції. Пані Анна задоволена роботою — факсимільна копія Луцького Євангелія була помічена фахівцями і на цьогорічному Львівському форумі видавців, і на Книжковому ярмарку у Франкфурті–на–Майні.
Ідея відтворити це Євангеліє спала на думку представникам Луцької єпархії, коли вони підбирали місце для монастиря та корпусів майбутньої духовної семінарії там, де колись знаходився Красногорський Спаський монастир. Саме в цих краях і було написано Луцьке Євангеліє. Митрополит Луцький і Волинський Нифонт розповів, що на початку минулого року відвідав Російську державну бібліотеку в Москві, де зберігається оригінал Євангелія, і отримав дозвіл її директора на перевидання пам’ятки. А щодо майстерності невідомого переписувача, митрополит зазначив: «Тут жодної помарочки, жодної поправки, не те що сучасна література, де помилка на помилці».
Наклад дорогого видання невеликий — тисяча примірників, з них УПЦ планує переважну більшість передати своїм храмам, а кілька примірників подарувати меценатам та в Державну бібліотеку Росії.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>