Скромно, але зі смаком

Учора — на четвертий день, коли «Молодість» переступила екваторну лінію 41–го сезону, — фестиваль увійшов у найактивнішу фазу. Це значить, що на авансцену вийшли фільми конкурсної програми повного метру (а отже, напівпорожнi зали, що можна було спостерігати під час прогону програм студентських і короткометражних фільмів, сподіваємося, залишилися в минулому), глядацька аудиторія увійшла в смак (на «Молодості» вже показали «Невгамовних» Ван Сента, «Туринського коня» Бели Тарра й «Аріранг» Кіма Кі–Дука), а попереду — кілька спеціальних подій і фільм–закриття, який до вчорашнього дня був невирішеною інтригою. Тепер уже відомо, що це — «Єлена» росіянина Андрія Звягінцева, стрічка, яка отримала спеціальний приз цьогорічного Канна.

Кінодослідження Оксани Забужко

Ще одна інтрига цьогорічної «Молодості» — склад журі — розкрилася буквально за кілька днів до початку фестивалю. Оголошення Оксани Забужко як голови суддівської ради стало несподіваним сюрпризом, адже всі очікували, що цю почесну місію здійснюватиме словацький режисер Юрай Якубіско. Проте, як того і побоювався генеральний директор «Молодості» Андрій Халпахчі, словак не зміг приїхати до Києва, оскільки потрапив до лікарні. Пані Забужко не є надто близькою до кінематографії (хоча можна згадати екранізацію її «Хронік від Фортінбраса»), проте з усієї інтернаціональної команди журі вона найбільш знайома українському глядачеві, крім того, письменниця Оксана Забужко з її компетентністю у питаннях культури та критичністю у судженнях може заткнути за пояс бувалого кінематографіста. На показах у кінотеатрі «Київ» Оксани Забужко ми поки не помітили: кажуть, вона переглядає фільми ночами вдома, оскільки більшість часу віддає новій роботі. Інші ж члени журі проходять у зал непоміченими: як–то гендиректор Угорського кіносоюзу Ева Везер чи словацька актриса Деана Якубіскова. Більше уваги обізнаних кіноманів має привернути Сергій Лобан, який мусив прибути до Києва вчора, автор фільму «Шапіто–шоу», що отримав спеціальний приз журі Московського кінофестивалю.

Власне, цей режисер може трохи оживити зовсім уже скромну зіркову складову цьогорічної «Молодості». Єжи Гоффман поїхав, російський актор Олексій Баширов оскандалився (прийшов на прес–конференцію добре під градусом), навіть нова, а проте ж зірка шведського кіно Алісія Вікандер (виконавиця головної ролі у конкурсному фільмі «Піднесення»), раніше заанонсована, — не приїде, бо плідно працює в Голлівуді. Є ще надія, що до Києва знову завітає наша гордість Ольга Куриленко як виконавиця головної ролі у фільмі «Земля забуття» (також конкурсному), але ж снаряд, як відомо, двічі в одну воронку не потрапляє... Хіба організатори «Молодості» тримають якогось козиря в рукаві?

Через фінансову скруту (Андрій Халпахчі заявляє, що загальний бюджет фестивалю не перевищить 400 тисяч доларів. Для порівняння: останній Одеський кінофестиваль відбувся з бюджетом у три мільйони євро) довелося урізати й деякі програми, наприклад, у «Новому російському кіно» ми не побачимо «Фауста» Сокурова. «Ми трошки скоротили програму, бо були великі витрати — тобто треба було платити за фільми, у конкурс ми отримуємо все безкоштовно, а за позаконкурсні — платимо», — пояснив Халпахчі.

Криза студентського кіно

Першою конкурсною програмою традиційно стали студентські фільми. Але фестивальний зачин виявився не надто оптимістичним: більшість презентованих картин викликали здебільшого нерозуміння (про що був фільм, що хотів сказати автор?), а почасти й сон у глядацькій залі. Схоже, у своїх мистецьких пошуках учні кіношкіл, від США й до Аргентини, втратили не лише мету дослідження, а й себе. «На мій погляд, це одна із найгірших студентських програм, які я бачив на фестивалі, — резюмує кінокритик Олександр Гусєв. — Не думаю, що це провина тих, хто вибирав фiльми для конкурсу, це, швидше, загальна ситуація. Бо, наприклад, «Ліс» (реж. угорець Дьйордь Мор Карпаті. — Ред.), який не відрізняється нічим особливим, був учасником конкурсу Берлінського кінофестивалю».

Із 26 картин не було жодної, про яку би думалося перед сном і з якою можна було би прокинутися зранку. Винятками, як на мою суб’єктивну думку, є бразильський фільм «Невидима робота» (реж. Андрадіна Азевадо, Діда Андраде) про слідчого, який стає заручником диктаторського режиму і власної совісті, або американо–іспанський «Одіссеїв гамбіт» (реж. Алекс Лора) — завдяки історії головного героя, камбоджійського емігранта–шахіста. За соціальний блок програми відповідають фільми про особливості національного виховання: «Жертва» (реж. Йоганнес Ляйстнер) — розкриває надто демократичні стосунки у сучасній німецькій родині, а «Батько» (реж. Девід Істел) — у нервовій манері, дещо кострубато, проте яскраво оповідає про всепрощаючу батьківську любов на тлі історії неблагополучної родини. Сподіваюся, у майбутньому ми ще почуємо імена цих режисерів.

Зате національний конкурс «Панорама українського кіно» більше радує, ніж засмучує. У порівнянні з минулими роками, ця програма вирівнялася і її навіть можна дивитися без відчуття дикого сорому. Іншою особливістю цьогорічної «Панорами» є присутність так званої копродукції — з українським режисером та іноземним продюсером чи навпаки. Конкурс із 21 «короткометражки» закінчиться сьогодні. За словами Андрія Халпахчі, кращий фільм «Панорами» отримає 20 тис. грн. від Фонду Ріната Ахметова.

Музика нас зв’язала

На тлі скорочення певних програм «Молодість» усе ж продовжує шукати нові форми комунікації з розбалуваним сучасним глядачем. За таких обставин запити естета покликана задовольнити програма «Звуки Молодості». Натхненні минулорічним успіхом шведської картини «Звуки шуму» (кращий повнометражний фільм, приз глядацьких симпатій), організатори фестивалю скомпонували інтригуючий аудіо–візуальний блок. Її прем’єрою у вівторок у кінотеатрі «Київ» став концерт пам’яті Андрія Тарковського (80–річчя якого припадає на наступний рік). Пюпітри на тлі білосніжного екрана й легкий парфумний шлейф, що замінив звичний у кінотеатрі запах поп–корну, стали урочистою прелюдією до чарівного концерту New Era Orchestra, який виконував Баха, Сильвестрова, Шнітке, Перселла. Напевно, натхненні цим виступом глядачі–слухачі вже забронювали квитки на показ чорно–білої «Мані» із Полою Негрі у супроводі Вроцлавського камерного оркестру, що відбудеться 29 жовтня у тому ж «Києві». Все ж навіть у часи жорсткої економії «Молодості» вдається тримати марку.

P.S. У наступному матеріалі, присвяченому «Молодості», що вийде в «УМ» уже після закінчення фестивалю, ми пояснимо, чому саме такі фільми вполювали «Скіфського оленя», розпитаємо в експертів, що було цікавого на пітчингу Boat Meeting і з’ясуємо, яка з позаконкурсних програм виявилася найбільш вдалою.