Внутрішні аргументи для «газових перемовників»

Учора будівлю Кабінету Міністрів знову оточили нові невдоволені. Ними виявилися активісти комітету енергетичної незалежності України, які вирішили сказати Прем’єр–міністру — безмежно довго рухатися шляхом уступок Росії неможливо. Замість торгів треба зайнятися проблемами диверсифікації. «Новий газовий контракт — це не проблема перемовників, — заявили журналістам під час акції «Газовій залежності — стоп!». — Це проблема влади, яка не може переглянути політику в енергетичній сфері і створити систему стимулів для зниження споживання енергоресурсів та заміщення газу іншими видами палива».

А поки цього не зроблено, Україна й надалі відчуватиме гостру залежність від газу, більшу частину якого ми купуємо в однієї країни — Росії. Натомість наш стратегічний партнер максимально використовує цю можливість і робить на перемовинах усе, що захоче. І тому пропонують: збільшити видобування власного газу із сьогоднішніх 20 млрд. кубометрів до 25—27 млрд. кубів. Але головне — це створити систему стимулів для зниження споживання газу, за можливості замінювати дороге пальне місцевими енергоносіями, запросити інвесторів у вітчизняну відновлювальну енергетику. Сьогодні ж в Україні немає стимулів для створення ефективного споживання ресурсів у бюджетній та комунальній сферах, відсутній також лобізм енергоефективності. «Здається навіть, що така ситуація комусь вигідна», — сказали пікетувальники.

За даними експертів, частка енергії, яку виробляють із відновлювальних джерел, за останні дев’ять місяців нинішнього року знизилася з 2,4 до 1,4%. Ще один тренд — тотальна газифікація, яка відбувається в країні, на яку держава щорічно виділяє 1,5—2 млрд. грн. І хоча опалювати приміщення газом зручніше, ніж місцевими видами пального, невідомо, чи довго триватиме така ситуація. Адже вже сьогодні люди переходять на котли, які споживають дешевшу сировину. А що буде завтра, якщо уряд Миколи Азарова не домовиться з «Газпромом»? Та й кошти, які ми витрачаємо на колись дешевий газ, можна було б використати на нові перспективні проекти. Наприклад, на Київщині планують прокласти 80 кілометрів газогону. Вартість проекту — 100 млн. гривень.