Якщо сир — то з молока

Твердий сир не назвеш продуктом першої необхідності, але він присмачує життя щоразу в новій композиції. Просто на хліб його покладеш — поживний бутерброд, який i з чаєм поїси, ще й на роботу візьмеш, чи дитині в школу покладеш. Якщо розплавиш у мікрохвильовці — отримаєш новий смак. Потертим притрусиш піцу; кубики сиру зроблять оригінальним будь–який овочевий салат... Тож переконувати, що твердий сир має бути справжнім, нікого не варто. Хіба що за винятком окремих виробників цього продукту та не надто чесних із покупцями продавців.

Якщо ви хоч раз у житті бачили корову і знаєте, що вона дає молоко, то, напевно, для вас не буде відкриттям, що просто вершковий сир, а також так званий твердий виробляють, як правило, саме з нього (а ще з молока інших парнокопитних — кіз та овечок). І з діда–прадіда так повелося, а потім перейшло у промислове виробництво: якщо сир — то це продукт переробки молока. Хоча з часом харчовики експериментували — і вже не перший рік пропонують споживачам неначе й твердий сир, але з додаванням рослинної олії, скажімо пальмової. Доцільність таких домішок виробники пояснюють просто: вони здешевлюють ціну кінцевого продукту. А для декого — тих, хто слідкує за фігурою, — можливо, навіть корисніший, бо містить менше тваринних жирів. Утім все має бути по–чесному: якщо сир iз коров’ячого молока — це сир, а коли з домішками рослинних жирів чи білків — має називатися сирним продуктом.

Що ж маємо на полицях наших магазинів та яток на ринках? Щоб чітко орієнтуватися у цьому, найперше, уважно читайте етикетки. Добросовісні виробники пишуть правду: або сир, або сирний продукт. У великих магазинах орієнтиром можуть слугувати і ціни: якщо вартість 1 кг продукції, яку поставляють головками, — 40—50 гривень — це для сиру винятково з молока малувато. Втім логіка може зазнати повного краху, якщо ви вирішили отоваритись на ринку.

«Я власноруч закуповував зразки продукції на київських ринках для тестування твердого сиру, — розповідає керівник Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — По–перше, на ринку часто неможливо побачити упаковку цього продукту від виробника, там пропонують уже шматки головок. По–друге, продавці дуже часто переконують, що ніякого сирного продукту не продають, у них — справжній сир. Уже у лабораторії можна дослідити, що підсунули вам все ж сирний продукт. Але й у чеку написано, що це «сир», і ціна його практично така ж, як у продукції без рослинних жирів, з різницею 50 копійок чи 1 гривня при ціні 60—62 гривні за кілограм. За словами продавців усіх 10 зразків, закуплених для тестування на ринках, ми придбали «Російський» сир, хоча на етикетках двох було зрозумілою мовою написано... «сирний продукт». До речі, якщо ви вирішили купувати сир на ринку, відразу налаштуйтеся ще й на те, що навряд чи відшукаєте достовірні терміни виготовлення та зберігання продукту. А це може зашкодити здоров’ю — вашому і вашої родини».

«Багато споживачів вважають, що продукти харчування, у тому числі і «Російський» сир, значно дешевші на базарах, ніж у супермаркетах, — додає керівник відділу тестування «Тесту» Ніна Кільдій. — Проте цінники констатують інше. Сир iз магазину у нашому дослідженні коштував від 60 гривень за кілограм. На базарах також є «Російський» сир за такою самою ціною і вище. Навіть сирний продукт «Моліс» був куплений за ціною, трохи вищою за 60 гривень. Тож, на жаль, ціна не може бути достовірною підказкою, що саме перед вами — сир чи сирний продукт».

Загалом, за результатами дослідження 15 зразків, тільки у двох, які виробники чесно називають сирним продуктом, експерти виявили немолочний жир — до 90 відсотків: у «Російському» марки «Гадяч» та «Росії» — виробництва «Моліс». П’ять магазинних упаковок сиру «Російського» отримали гарні оцінки: відмінні — марки «Звенигора», «Комо», «Роси» та «Шостка», добру — «Славія». Ті зразки, які купували на вагу на ринках, експерти оцінили так: «Каланча» та «Пирятин» — відмінники, «Вапнярка» та «Каменка» — хорошисти. Небажані мікроорганізми — кишкову паличку — при тестуванні знайшли у зразках «Золотава», «Тульчинка» та «От всего сердца» (потрапила вона у продукцію у процесі виробництва, при транспортуванні чи зберіганні — питання відкрите) . А от залишків антибіотиків (ними могли лікувати тварин) не виявили у жодному зразку.

Якщо вас цікавить, яка продукція найбільше припала до смаку окремо взятим споживачам, то знайте: найсмачнішими назвали упаковані у заводську упаковку сири «Російські» марок «Звенигора», «Комо», «Роси» та «Шостка», шматки від великих голівок «Каланчі», «Пирятина» та «Тульчинки». Не відповідають за смаком та запахом класичному сиру «Російському» зразки «Чортков», «Гадяч» та «От всего сердца» (Приазов).

Споживач може вимагати, щоб у твердих сирах були лише тваринні жири і білки.