Руки геть від «непокірних»?

Учора Конституційний Суд оприлюднив рішення у справі за поданням 50 депутатів щодо відповідності Конституції окремих положень Кодексу про адмінправопорушення та Закону «Про міліцію». Згідно з рішенням Феміди, обмежено терміни затримання осіб під вартою без вмотивованого рішення суду до трьох діб.

«Ми дійшли висновку, що не можна затримати людину на десять діб за адміністративне правопорушення. Тоді як підозрюваного у скоєнні кримінального злочину, згідно з Конституцією, можуть затримати лише на три доби до рішення суду», — пояснює суддя–доповідач, колишній голова КС Андрій Стрижак.

Але значно вагомішим для пересічних громадян є те, що КС визнав некон­ституційними окремі положення ст. 11 Закону «Про міліцію», згідно з якими міліція мала право затримувати і тримати у спеціальних приміщеннях «осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, до розгляду справи судом, але не більш ніж на 24 години».

«Міліція не може сама трактувати, що є непокорою, а що ні. Бо якщо людина не слухає, що їй говорить міліціонер, — це що, вже непокора? — каже Стрижак. — Тим більше що закон не кваліфікує непокору як адміністративне правопорушення. З аналізу чинного законодавства вбачається, що діяння, які проявляються у формі непокори та злісної непокори, не ототожнюються».

Що саме є «злісною непокорою», за яку міліція має право затримувати, у КС не пояснюють. Мовляв, усі питання — до законодавця. Стрижак додає, що, згідно з рішенням конституційної Феміди, строк адміністративного затримання на три доби, наприклад, дрібного хулігана має обчислюватися не з моменту його доправлення до відділку, а з моменту обмеження права особи на свободу. «Якщо автопатруль затримав порушника вранці, а здав його у відділок і склав протокол лише під вечір, рахувати час затримання треба саме від ранку», — оголосив суддя–доповідач.