«Пане Президенте, не давайте дотації аграріям!»

12.10.2011
«Пане Президенте, не давайте дотації аграріям!»

Фермер Леонід Кельвич ніколи не вірив, що коней варто замінити на продуктивну техніку. Коні і техніка не конкурують... Коні — це для душі. (Василя ГРИБА)

Осінь у селянина завершується... ну не те щоб обжинками, а підрахунками: скільки грошей витратили за сезон і скільки заробили. Чи втратили... Особливо міцно приживається ця традиція у господарствах, які сіють і жнуть не на свої, а на позичені, тобто кредитні, кошти. Але головна особливість нинішнього сільськогосподарського сезону — відчутний удар по кишені отримали навіть потужні аграрні структури. У 2011 р. ті, хто раніше вважав себе захищеними від ринкових кон’юнктур, нині починають думати про закриття.

«У нашому районі ми вважалися кращими: дві тисячі гектарів землі, окрім рослинництва, займаємося свинарством, вирощуємо ВРХ, маємо овець, коней, — розповідає кореспондентам «УМ» керівник фермерського господарства «Хорс–КЛМ», що у Фастівському районі Київщини, Леонід Кельвич. — Але того, що робиться в аграрному секторі нині, може не витримати навіть така потужна сільськогосподарська структура, як наша. Щоранку виходжу у поле і ловлю себе на думці: я не знаю, що буде завтра. Тобто якою буде державна політика, як вона вплине на ціни, що саме буде вирощувати рентабельно, а що — ні. Тому доводиться працювати буквально наосліп».

Найбільшої шкоди господарству Кельвича завдала урядова ініціатива з оподаткування імпорту зернових. Вивезення збіжжя загальмувалося, ціни на нього одразу ж упали, і фермер почав рахувати збитки: на соняшнику тисяча гривень за тонну, на кукурудзі — 500 гривень. Закупівельні ціни на молоко, м’ясо впали, тобто селянин отримує на руки мізер, але продукти на міських ринках дешевшати не поспішають. «Ще недавно у нас купували м’ясо по 18 гривень за кілограм живої ваги. На ринку кіло коштувало 50, — рахує вголос Леонід Миколайович. — Нині ж нам платять по 12 гривень за кілограм, а на ринку м’ясо коштує від 60». Диктат посередника відчувається і щодо зерна. «У нас купують пшеницю по 150 доларів за тонну, а продають за 300», — каже фермер.

Але найбільше його турбує навіть не це... Найбільше зло для консервативного селянина — швидкість ухвалення суперечливих урядових рішень, постійна зміна напряму руху: то запроваджують квоти, то ліцензії, то мито, то знімають усі обмеження — без жодного попереднього повідомлення. Але найгірше, що влада вважає, що так і має бути! Що її головне завдання і святий обов’язок — не створювати конкурентних умов, як це заведено в у цілому світі, а виділяти і розподіляти дотації.

«Ви знаєте, якщо би у мене раптом з’явилася нагода поспілкуватися з Віктором Януковичем, то перше, що я сказав би йому: «Пане Президенте, не давайте дотації агровиробникам! Краще дайте ці 7 млрд. гривень нашим пенсіонерам — вони їм потрібніші. Бо дотації, які ви роздаєте з Києва, до села не дійдуть ніколи — тільки до «своїх» людей. А нам, тим, хто обробляє землю, від цієї «підтримки» ні холодно, ні гаряче... Ось дивіться, що робиться: кошти на підтримку тваринництва виділяються, а виробництво м’яса у нас збиткове. Це по–вашому правильно?».

Відтак плани щодо розширення господарства, які Кельвич виношував ще торік, довелося відкласти. Як він сподівається, тимчасово. «Потенціал у нас є, — стверджує фермер. — До нас постійно приїжджають закордонні гості, дивляться, вивчають... Ось нещодавно була група з Франції».

— А може, вони планують купити ваші землі? Ось і роздивляються, — запитуємо Леоніда Кельвича.

— Та Бог його знає, що вони там дивляться, хто їх розбере. Але, звичайно, якщо порівняти нас з їхніми можливостями, то, звичайно, можуть і скупити...

У французів рівень аграрних дотацій — приблизно 300 євро на гектар. І система нарахування таки «доводить» ці кошти до низів. Але головне, починаючи сівбу, кожен тамтешній фермер знає, за якими правилами «гратиме» з ним держава і цього, і навіть наступного сезону.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>