Вмирання Мертвого

Рятiвний ковток з Червоного моря

      З огляду на все менше надходження річкових вод та у зв'язку з глобальним потеплінням клімату катастрофічно швидко висихає Мертве море. Без втручання людей воно повністю зникне через 50 років, а його роль як туристичної принади та морського курорту може скінчитися вже у найближчі роки. У зв'язку з цим Йорданія закликала міжнародну спільноту допомогти врятувати це внутрішнє водоймище з найсолонішою у світі водою. Впродовж останніх 20 років рівень Мертвого моря щороку падає на один метр.

      Головною причиною пересихання є все менша кількість води, яку приносить у море ріка Йордан, оскільки її все більше використовують для зрошування сільськогосподарських земель. Йордан та інші річки впадають у Мертве море, але з нього немає відтоку, тому вода випаровується, а сіль, що залишається, перетворює море на ропу. Саме тому його називають мертвим, бо в такій воді не існує життя. Риба, яка потрапляє до моря з водами ріки Йордан та інших струмків, відразу ж гине чи, якщо вдатися до чорного гумору, перетворюється на тараньку. У Мертвому морі не можна втопитися: людина лежить на воді, немов на надувному матрасі, і може при цьому читати газету чи просто засмагати на сонечку. Сотні тисяч туристів відпочивають на узбережжі Мертвого моря як iз звичайної цікавості та снобізму, так і з потреби, оскільки його вода вбиває різноманітні бактерії і є незамінними ліками при багатьох захворюваннях шкіри. Туристи залюбки наносять на тіло місцевий чорний мул, який також має лікувальні властивості.

      На цей час єдиним можливим вирішенням проблеми здається поєднання Мертвого моря з Червоним каналом чи велетенським водопроводом, річна пропускна здатність яких становила б два мільярди кубічних метрів води. Таким чином вдалося б поповнити запаси водного басейну, по центру якого зараз проходить йордансько-ізраїльський кордон. Цей проект під назвою «Канал Червоне море — Мертве море» Йорданія представила позаминулого тижня на міжнародній конференції з використання водних запасів, яка відбулася на її території на узбережжі Мертвого моря за участі фахівців зі США, Європи, Ізраїлю та арабських країн. Відносини між Ізраїлем та Йорданією є напруженими, але, попри це, вони вже спромоглися узгодити навіть подробиці цього проекту і тепер лише очікують на допомогу Світового банку. Реалізацію проекту також активно підтримує керівництво Палестинської Автономії. Звичайні людські потреби мирять людей.

      Прокладання каналу довжиною 200 кілометрів через пустельні землі не буде легким завданням. Додатковим ускладненням є те, що Мертве море є найнижчою місцевістю нашої планети, розташоване більш ніж на 400 метрів нижче рівня Світового океану, тобто і Червоного моря. Оціночна вартість реалізації проекту — мільярд доларів. Міжнародна спільнота просто зобов'язана звернути увагу на проблему Мертвого моря та допомогти в її вирішенні, оскільки це водоймище є унікальним скарбом світового значення як з історичної (на його берегах зароджувалося християнство), так і з екологічної точки зору (зникнення Мертвого моря викличе порушення балансу світової екосистеми). Міністр сільського та водного господарства Йорданії Хазем Нассер зумів викласти на конференції обидва ці аргументи найбільш переконливо. Пан міністр розповів учасникам конференції про ще одну маловідому проблему: формування на тих ділянках суші, які донедавна були морським дном, велетенських дір глибиною приблизно 20 метрів. Окрім того, що вони смертельно небезпечні для людей та тварин, у ці «кратери» також потрапляє дощова та інша вода, яка могла б поповнювати ресурси моря. Через ці отвори в грунтові води потрапляють нечистоти. Оскільки вода, яка потрапляє через них у підземні ущелини, має властивість діяти як мастильний матеріал, то значно збільшується ймовірність виникнення землетрусів. З огляду на утворення дір та ущелин приблизно чотири тисячі мешканців східного узбережжя моря змушені були залишити свої домівки і переселитися в інші місцевості Йорданії. 40 років тому море мало в довжину 80 кілометрів, а тепер — лише 50. За цей час випарувалася третина його води. Санаторії та готелі, які кілька десятків років тому було вибудувано на березі моря, тепер опинилися так далеко від нього, що відпочиваючих підвозять до пляжів невеличкі потяги.

      Якщо Світовий банк профінансує запропонований Йорданією проект порятунку найсолонішого з морів, то його плесо вдасться підняти з теперішнього рівня в 415 метрів до хоча б того, який було зафіксовано 1930 року, — приблизно 390 метрів нижче рівня Світового океану. У разі будівництва водопроводу вдасться вбити відразу двох зайців, оскільки проектом передбачено, що частину води з Червоного моря будуть відкачувати в осмосні (опріснювальні) станції вздовж каналу. А про ціну прісної води на цих землях годі й згадувати. З 851 млн. кубічних метрів, які опріснюватимуть щороку, дві третини дістанеться Йорданії, а решта — Ізраїлю та Палестинській Автономії.

Ідея з бородою

      Залишається лише сподіватися, що цей проект не спіткає доля його попередника. Ще 2002 року Ізраїль та Йорданія домовилися про будівництво подібного водогону у вигляді трубопроводу довжиною 320 кілометрів та вартістю 800 млн. доларів, який мав би пролягти від йорданського порту Акаба на узбережжі Червоного моря до Мертвого моря. Дві країни спільно представили цей план на Світовому саміті з поступального розвитку, який проходив на початку вересня 2002 року в Йоханнесбурзі (Південно-Африканська Республіка). Але план наштовхнувся на спротив інших країн цього регіону, які «не забажали поступатися принципами» навіть для шляхетної мети. Єгипетська делегація заявила на саміті, що цей план іде врозріз із резолюцією країн-членів Арабської ліги, якою забороняється співпраця між арабськими країнами та Ізраїлем. Протилежною теперішній була також позиція палестинської делегації, голова якої Фарук Каддумі заявив на саміті, що цим проектом «буде проведено нову лінію кордону між Ізраїлем та Йорданією за рахунок палестинського народу». Не допомогли навіть запевнення ізраїльського міністра з регіонального співробітництва Роні Міло, які він виклав у інтерв'ю агенції «Франс Пресс», що палестинці «є частиною цього проекту і розглядаються Ізраїлем як партнери». Справа в тому, що палестинці вважають певну частину узбережжя Мертвого моря своєю територією, яка тепер перебуває під тимчасовою ізраїльською окупацією. Арабські делегації включно з Ліваном, Сирією та Іраком (тоді ще під правлінням Саддама Хусейна) також звинуватили Йорданію в тому, що вона дозволяє собі бути використаною Ізраїлем та видає ізраїльський проект за їхній спільний. Принаймні так виклав перебіг дискусій на саміті в Йоханнесбурзі присутній на ньому кореспондент Бі-Бі-Сі.

      Ідея реалізації такого проекту сягає ще в ті часи, коли 1994 року Ізраїль та Йорданія підписали мирну угоду. Представник МЗС Ізраїлю Якоб Кейдар ще два роки тому заявляв у інтерв'ю агенції «Рейтер», що проект велетенського водогону має підтримку Світового банку, кількох інших міжнародних організацій та Німеччини. Як тепер бачимо, ці «зацікавлені» сторони роздумують досі. Члени екологічної організації «Друзі землі» впродовж кількох останніх років проводять кампанію з метою змусити ООН узяти Мертве море під свій захист та розробити реальний міжнародний план його порятунку. Бо країни регіону з огляду на ізраїльсько-палестинський конфлікт самі з цим завданням не впораються.

Погляд на «мерця» з космосу

      Результати зниження рівня Мертвого моря помітні неозброєним оком, але темпи його вдалося встановити не лише завдяки наземним спостереженням, але також із космосу. Два наукові супутники Європейської космічної агенції (ERS-1 and ERS-2) вели спостереження та дослідження Мертвого моря з 1992 по 1999 рік і встановили, що найнижча точка планети занурюється у матінку-землю все глибше і глибше. Земля в цьому регіоні осідає загальними темпами на два сантиметри за рік, але в деяких місцевостях швидкість падіння становить навіть шість сантиметрів за рік. А рівень моря за вказаний період часу знизився на шість метрів. Землі в районі Мертвого моря є одними з найсухіших у світі.