Курсова за гроші — не така хороша

      Кожний першокурсник знає, що «кращий друг» і помічник студента — інтернет. Діставшись до хащів всесвітньої павутини, можна одразу прямувати на пошукові портали та сайти так званих банків рефератів. І там підбирати усе, що потрібно. Щоправда, через те, що цією простою дорогою сьогодні суне чимало студентів, вона має свої мінуси. Цілком можливо, що хтось з одногрупників дасть викладачеві таку ж роботу — слово в слово. Тільки з іншим прізвищем «автора». Ще більше доведеться червоніти, якщо ненароком «присвоїте» наукові наробітки вашого ж викладача. Адже результати їхньої праці теж можуть трапитися у мережі... Взагалі, знайти в інтернеті пристойний реферат чи курсову не так просто: банки рефератів переповнені, але назви розміщених тем не завжди відповідають змістові. Або ж тема розкрита поверхово. Воно й не дивно: ніхто не даруватиме вам пристойні роботи задарма. На сайтах цих же банків можна замовити окрему, індивідуальну роботу. У середньому, такий реферат коштує 10 доларів, курсова — 30, диплом — 50. Квитанцію на замовлення можна роздрукувати прямо з сайту. І за тиждень виконавці обіцяють прислати вам роботу кур'єрською або електронною поштою.

      Викладачі знають про студентські хитрощі. Тому в «мучеників науки» з технічних факультетів інколи вимагають роботи, написані «дідівським» методом — від руки. Мовляв, якщо й здерли з інтернету, то хоч при списуванні ознайомляться з матеріалом. З гуманітаріями ще простіше: їм дають творчі завдання. Приміром, написати сценарій чи продумати рекламну кампанію свого вузу. А такі теми у мережі не знайти. Щоправда, і тут на допомогу зайнятим або й просто несумлінним студентам приходять різні організації, які спеціалізуються з домашніх завдань. Такі фірми в рекламних листівках переконують потенційних клієнтів, що робота буде виконана на вищому рівні. Над нею працюватимуть справжні професори, а джерела інформації підбиратимуть з фондів кращих бібліотек України, а то й світу. Ціни на такі «спеціальні проекти» різняться залежно від їх обсягу і складності. Так, вартість реферату — від 0,8 умовних одиниць за сторінку. При цьому роботу меншу, ніж десять сторінок, організації не беруться писати. Стандартна ціна виконаної контрольної — п'ять баксів. Утім, якщо задачки вимагатимуть від «майстрів» додаткових мозкових зусиль, то доведеться доплачувати. Стандартна ціна курсової у столичних виконавців — 35 доларів. Щоправда, остаточний рахунок може виявитися вищим, якщо виконавці знайдуть якісь труднощі, наприклад, їм доведеться креслити графік. Вартість дипломних проектів та дисертацій, як мені пояснили, обговорюється окремо. До речі, починати писати, точніше, оформляти замовлення слід щонайменше за десять днів до захисту. Інакше за терміновість з вас «здеруть» у півтора раза більше.

      Організації, які беруться писати за студентів, аспірантів і докторантів роботи на здобуття наукового ступеня, гарантують повне супроводження до захисту. Однак деякі клієнти «писців дипломів» стикаються з тим, що написані таким чином роботи не допускають до захисту через неповне розкриття теми, незначний обсяг, а то й банально неправильне оформлення списку літератури. Постає питання: які ж науковці пишуть оті «праці» і чи не стягують їх з того ж таки інтернету? І ще: коли є студенти, які поспішають перекласти свої «домашні завдання» на плечі інших, то є й ті, що залюбки їх виконують. Навіть заробляють цією справою на життя. Як правило, це старшокурсники. Вони розвішують поруч із навчальними закладами оголошення з переліком предметів, за які обіцяють «взятися». Ціни таких виконавців нижчі за «фірмові». Так, реферат коштує 10—15 гривень, курсові — від 30, а дипломи — від 100. Утім ризик, що ця робота вже була кілька разів продана, все одно залишається.