Чекайте Кубок Стенлі на Хрещатику!

      Восьме червня 2004 року назавжди ввійде до історії українського хокею. Вперше громадянин України підняв над своєю головою найпрестижніший трофей для будь-якого професійного хокеїста — Кубок Стенлі. Це не вдавалося раніше, здавалося б, відомішим і майстернішим хокеїстам, вихованцям київського хокею, — ані Олексію Житнику, ані Дмитру Христичу. Минулого сезону трофей виграв колишній донеччанин Олег Твердовський, та про свою Батьківщину він згадує лише як про місце,  де народився, бо давно вже грає під прапором збірної Росії, а живе в США. Тому саме зараз українських уболівальників хокею переповнює справжня радість, найбільші емоції, адже уродженець Києва Федот уже пообіцяв привезти до неньки-України нагороду, здобуту у запеклих боях. Ми горді ще й тому, що у фінальній серії проти «Калгарі» Руслан у короткий термін оговтався після важкої травми обличчя. Саме дві закинуті шайби українця вирішили долю визначального протистояння на користь «Тампи-Бей», а сам Федотенко разом із Бредом Річардсом «вистрілив» у «плей-оф», ставши кращими снайперами своєї команди.

      Упевнений: чимало людей у нашій країні вчорашнього ранку стежили за перебігом подій матчу на далекому флоридському узбережжі чи принаймні чекали на новини з-за океану, бо вже о сьомій ранку авторові цих рядків зустрівся на вулиці Києва радісний фанат у светрі національної збірної України. Так, це перемога українського хокею, який, утім, ледь жевріє в нашій державі. Але це вже зовсім інша історія...

Секрет успіху — поїхати з України

      Шлях найвідомішого на сьогодні у світі українського хокеїста не був викладений діамантами. Руслан, якому зараз 25, залишив Батьківщину дев’ять років тому, бо не бачив перспектив свого розвитку як гравця у рідній державі. Шістнадцятирічний вихованець київського «Сокола» за допомогою агента Майка Гандлера переїхав до фінського ТПС (Турку),  де почав грати за юніорську команду. «Я був ще простим хлопцем, який не розумів багато речей навколо себе. Мені сказали, що треба їхати, я й поїхав, — усміхався пізніше Федотенко. — На новому місці довелося здолати багато своїх страхів, мені не вистачало родичів і друзів, але я знав, що маю витримати. Фіни — нормальні люди, але мені знадобився деякий час, аби звикнути до них».

      Визначну роль у кар’єрі українського хокеїста відіграв відомий російський фахівець Володимир Юрзинов, який тренував ТПС. Саме він вирядив Федотенка до Канади, де той міг притягти до себе увагу скаутів НХЛ. Починати дорогу на гору Руслану довелося в нижчих заморських лігах. За перші два роки за океаном українцеві вдалося виявити свої бомбардирські якості,  до того ж Федотенко і Понікаровський, нині гравець «Торонто», яскраво проявили себе у лавах збірної України на чемпіонаті Європи серед 18-річних у Чехії, незважаючи на невдалий виступ команди. Увагу на талановитого юнака звернули «Ванкувер», «Філадельфія» та «Сент-Луїс»; як вільний агент Руслан підписав контракт із «льотчиками» Філадельфії. Але навіть щоб потрапити до фарм-клубу «Флаєрз»,  хлопцеві довелося продемонструвати свої найкращі якості в команді «Трентон» Ліги східного узбережжя.

Шлях до вершини

      Нарешті після непоганого сезону 1999—2000 у фарм-клубі, за сприяння легендарного в минулому хокеїста, а на той момент одного з менеджерів «Філі» — Білла Барбера — технічний і фізично сильний хлопець здобув право дебютувати в НХЛ. Сталося це щастя 24 жовтня 2000 року. А вже 4 листопада його перша шайба в найсильнішій лізі світу принесла перемогу «Філадельфії» над «Баффало». Руслан відіграв майже повний сезон, відзначившись 16 голами й 20 результативними передачами. Наступного сезону він залишився на пристойному рівні, набравши в 83 поєдинках регулярного чемпіонату і «плей-оф» 27 очок (18+9). Але «Флаєрз» було потрібне право вибору в першому раунді «драфту» 2002 року, тому Федотенка обміняли до Тампи,  до речі,  де вже працював прихильник українця — Барбер.

      Стосовно Руслана він казав: «У цього хлопця велике майбутнє, він уміє діяти корисно для своєї команди як у захисті, так і в нападі, чудово грає без шайби. На нього можна покластися, бо коли наша атака уривається, він повертається назад і допомагає обороні». Федотенко не приховує своєї вдячності фахівцю: «Він нічого мені не обіцяв, але багато зі мною працював; всі його вказівки я виконував, і тепер не жалкую з цього приводу».

      У лютому 2002 року на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті Руслан уперше і поки що востаннє вдягав светр збірної України. Його гол допоміг нашій команді перемогти швейцарців з рахунком 5:2.

      Український нападаючий сподівався проявити свої здібності в новій — молодій, як і сам — команді, бо «важко закинути 25 шайб за сезон, проводячи по 13 хвилин за матч на майданчику». Проте серед «блискавок» не все складалося у Федота відразу вдало. Навіть набравши 32 очки в сезоні 2002—2003, він виходив на лід лише у четвертій ланці. А цієї зими Федотенко ледь не залишив «Тампу», бо коли у грудні його перевели в запас, почав вимагати обміну в інший клуб. На щастя, розмова з головним «коучем» Джоном Тортореллою пішла на користь як українцеві, так і його команді. Граючи у трійці з лідерами — Сан-Луї і Лекавальє, Руслан завершив сезон з 39 очками (17+22).

Коли на кону стоїть усе

      Дивно, але на вирішальному відрізку в команді, за яку виступають 6 хокеїстів, що в регулярному чемпіонаті відзначилися якнайменше 20 голами, лідером став гравець не з цього списку. В попередніх своїх 22 матчах розіграшу Кубка Стенлі Руслан закинув лише одну шайбу (за «Філадельфію»). Форвард «Тампи» Мартін Сан-Луї, який набрав 94 очки в чемпіонаті, але знизив свої показники в «плей-оф», так відгукнувся про Федотенка: «В нього були злети й падіння протягом сезону, проте другу частину першості він провів неймовірно впевнено, а в «плей-оф» просто спіймав свою гру».

      Дев’ять шайб українського крайнього зробили його незамінним для «Лайтнінг» і допомогли команді Торторелли пробитися до фіналу. Почергово він засмучував воротарів «Нью-Джерсі» і «Монреаля», найбільше ж дісталося (5 голів) колишньому клубу 25-річного киянина — «Філадельфії». Незважаючи на свої снайперські успіхи, Федотенко дбав перш за все про загальну перемогу. «Зараз невчасно думати про персональні рекорди, потрібно зосередитися на командному здобутку», — зазначав він.

      Відзначився Руслан і в другій зустрічі фінальної серії, але його ходу тимчасово перервала важка травма. Захисник збірної Канади на майбутньому Кубку світу Регер у третьому матчі штовхнув 17-го номера «Тампи» на борт, внаслідок чого той отримав жахливе криваве розсічення на обличчі. На щастя, кістки лишилися цілими. Федотенку довелося пропустити одну гру і деякий час тренуватися в масці. Мужній хокеїст повернувся на лід у п’ятому матчі фіналу зі словами: «Це найкращий момент моєї кар’єри, і я не можу гаяти час, коли залишилося зробити останній крок до Кубка, про який мріє кожен професіонал».

Переможець

      І цей крок було зроблено. Як зазначають заокеанські ЗМІ, українець після складної травми голови фактично самотужки здобув Кубок Стенлі для «Тампи». Лише увосьме за всю історію НХЛ хокеїст відзначився дублем у вирішальній, сьомій, грі фіналу. Скромний Руслан не хоче концентрувати увагу на своїй особі: «Мої голи не були індивідуальними. Кожен із нас грав фантастично, в тому числі й воротар Хабібулін. Головне, що зараз має ціну, — виграш Кубка Стенлі. Це неймовірне відчуття, яке неможливо передати словами. Наша мрія стала реальністю».

      Партнер нашого співвітчизника по трійці Венсан Лекавальє сказав, що в «плей-оф» Руслан був дуже гарячий, і саме це допомогло йому так яскраво зіграти. Тренер «блискавок» Джон Торторелла так охарактеризував творця перемоги: «На початку року Фед навіть не завжди потрапляв до складу. Я в захопленні від його перетворення і здатності швидко відновлювати фізичні й душевні сили. Руслан не з тих, хто після травми збирається програвати. Він дуже терплячий і завжди знаходить шляхи щось покращувати в своїй грі».

Батьківщина знає свого героя

      За підсумками опитування спеціалістів і журналістів, яке проводить Українська хокейна агенція, Руслана Федотенка вже визнали кращим хокеїстом країни цього сезону. Тож уся хокейна Україна переживала за Руслана у фіналі Кубка Стенлі з надією, що наш земляк привезе цінний трофей до Києва. І він відчував велику підтримку з Батьківщини: «Знаю, в Україні люди з нетерпінням чекають на Кубок Стенлі, бо дістаю чимало повідомлень і телефонних дзвінків звідти. Обіцяю виграний трофей привезти до Києва».

      Як вивідала «УМ» в Українській хокейній агенції, Федерація хокею України найближчими днями проведе переговори з представниками «Тампи» стосовно прибуття Кубка Стенлі до Києва. Усе колись трапляється вперше...

      P. S. При підготовці використано матеріали сайтів NHL.com, www.sokil.kiev.ua , www.hockey.org.ua .

Руслан Федотенко

      Крайній нападаючий

      Народився 18 січня 1979 року в Києві.

      Одружений з громадянкою США.

      Зріст — 188 см, вага — 86 кг.

      Виступав за команди: «Сокіл» (Київ) (1995-96), ТПС (Турку, Фінляндія) (1996-97), «Мелфорт мустангс» (1997-98), «Сіо Сіті» (1998-1999), «Трентон тітанз» (1999), «Філадельфія фантомз» (1999-2000), «Філадельфія флаєрз» (2000-2002),«Тампа-Бей лайтнінг» (з 2002 р.).

      Провів 1 матч за збірну України, закинув 1 шайбу.

Статистика Руслана Федотенка в НХЛ:

Регулярний чемпіонат

сезон команда     І     Г     П     О     +/-   ВГ    К     Ш     %

2000-01     Філадельфія 74    16    20    36    8     4     119   72    13.45

2001-02     Філадельфія 78    17    9     26    15    3     121   43    14.05

2002-03     Тампа-Бей   76    18    14    32    -7    6     113   44    15.93

2003-04     Тампа-Бей   77    17    22    39    14    3     116   30    14.66

      Сума  305   68    65    133   30    16    469   189   14.50

«Плей-оф»

сезон Команда     І     Г     П     О     +/-   ВГ    К     Ш     %

2000-01     Філадельфія 6     0     1     1     -4    0     6     4     0.00

2001-02     Філадельфія 5     1     0     1     0     1     11    2     9.09

2002-03     Тампа-Бей   11    0     1     1     -6    0     17    2     0.00

2003-04     Тампа-Бей   22    12    2     14    0     3     43    14    27.91

      Сума  44    13    4     17    -10   4     77    22    16.88

І — ігри, Г — голи, П — передачі, О — очки, +/— — коефіцієнт корисності, ВГ — вирішальні голи, К — кидки по воротах, Ш — штраф, % — ефективність кидків.