Треті консультації «Україна—НАТО», що проходили у Варшаві, завершилися підписанням Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом МіністрівУкраїни та НАТО. Практичним втіленням цього документа стане використання Альянсом у миротворчих цілях українського літака АН-124, відомого як «Руслан». «Україна взяла на себе зобов'язання щодо здійснення передислокування військового персоналу та військової техніки країн-членів НАТО повітряним шляхом, у тому числі на випадок несподіваного варіанту», — окреслив основне значення угоди міністр оборони Євген Марчук. Після підписання меморандуму він скромно заявив, що це заслуга не Міноборони, а Кабінету Міністрів. Таким чином, «на рівні держави ми сказали НАТО, що можете на нас розраховувати», цитує Марчука УНІАН. Проте підписання меморандуму — це лише протокол про наміри, повідомили «УМ» в «Авіалініях Антонова», підрозділі АНТК ім. Антонова. Попереду ще підписання контракту, але точно невідомо, коли це станеться. Єдине, що відзначили на підприємстві, за умовами даної угоди не йдеться ні про продаж машин, ні навіть про їх оренду чи лізинг. «Це робота з найму — наші екіпаж, літаки, послуги», — сказав представник «Авіаліній». Додамо, що така співпраця грунтується на тимчасовому використанні українських машин, поки не буде побудовано новий європейський військово-транспортний літак А400М.
Пропозиція Київського конструкторського бюро ім. Антонова перемогла «конкурентку», запропоновану міжнародним консорціумом, до складу якого входять європейський аерокосмічний концерн EADS, німецька компанія Lufthansa Cargo і російська авіакомпанія «Волго-Днепр», передає Українська служба «Дойче Велле». Наші конкуренти пропонували ще й пакет послуг з організації військових перевезень, але натовці спокусилися на значно дешевший український варіант. Військово-транспортний «важковаговик» АН-124-100 може підіймати 150 тонн вантажу і долати з ним понад п'ять тисяч кілометрів. «Літак Антонов-124 «Руслан» є абсолютно конкурентоздатним. Можна навіть сказати, що на західноєвропейському ринку він взагалі не має конкурентів», — заявив в інтерв'ю «Дойче Велле» німецький експерт Герман Гагенер. Сьогодні антоновські «Руслани» перевозять німецьке військове та цивільне оснащення до Афганістану.
Важливість неформальних зустрічей у Польщі мала підкреслити участь генерального секретаря Північно-Атлантичного Альянсу Яапа де Хоопа Схеффера, який заявив, що його присутність означає зацікавленість НАТО у проведенні цих консультацій. На його думку, Україна є важливим партнером НАТО, зокрема в операціях у Косові, Афганістані й Іраку, і вона робить великий внесок у підвищення безпеки в світі та боротьбі з тероризмом. Пан Схеффер похвалив українську владу за проведення курсу реформ, але застеріг, що Альянс уважно відстежує підготовку до президентських виборів, і повідомив формулу, за якою Україна може розраховувати на членство в Альянсі — Україні потрібно зміцнити свої демократичні установи.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
