«Вивчення латини у нас — обов’язкове для всіх»

Цьогоріч Львівський національний університет імен Івана Франка святкує своє 350–річчя. За такий поважний вік виш прожив і побачив чимало. Про його значення та досягнення «Україні молодій» розповідає ректор ЛНУ ім. Івана Франка Іван Вакарчук.

«Наш ВНЗ — єдиний в Україні, де вивчають усі слов’янські мови»

— Іване Олександровичу, яке значення має очолюваний вами університет для української освіти?

— Львівський національний університет імені Івана Франка — це університет провідних наукових шкіл із міжнародним авторитетом. У нас успішно працює більше 20 наукових шкіл. До прикладу, з таких напрямів як фізика, хімія, математика, геологія, географія, економіка, філологія, право, історія.

Поруч із тим формуються нові школи, які охоплюють усі ділянки академічного життя університету. Яскравим прикладом є те, що 2008 року на Світовій олімпіаді з програмування у Канаді студенти університету вперше в історії незалежної України вибороли золоті медалі, випередивши представників Оксфорда та Прінстона. Також наші програмісти на останньому чемпіонаті світу зі спортивного програмування в США з–поміж 8305 команд посіли почесне 13–те місце.

В університеті працюють 177 докторів наук та 892 кандидатів наук та доцентів. А це, погодьтесь, чималий показник. Також ми пишаємося тим, що наш університет — єдиний в Україні, у якому вивчають усі (!) слов’янські мови, і єдиний, де вивчення латинської мови — обов’язкове для всіх студентів.

Окрім того, наш університет відіграє особливу роль у зміцненні та розбудові української державності та формуванні національної еліти. Без перебільшення можна стверджувати, що завдяки зусиллям багатьох поколінь наших студентів і випускників, викладачів і науковців Україна утвердилася як модерна європейська держава.

— Як змінився університет за роки Незалежності ?

— Це були 20 років стрімкого злету. За цей час відкрили п’ять нових факультетів, три коледжі, 50 нових кафедр, майже втричі зросла кількість студентів денної форми навчання. Шість наукових об’єктів одержали статус національного надбання України — це найвищий показник серед вищих навчальних закладів України. Університет отримав 10 навчальних корпусів у центральній частині міста.

Головне — ми завжди провадили політику патріотизму і далі стоїмо на цих засадах. От, наприклад, у липні–серпні 2011 року у Львівському університеті було проведено чотири літні школи з української мови і країнознавства. Цією акцією університет продовжує і розвиває традицію літніх курсів з української мови для іноземців. Цього разу учасниками літніх шкіл стали громадяни Польщі, Чехії, Франції, Німеччини, Канади, США, Південної Кореї, Австрії, Греції та ін. Крім того, завжди вшановуємо учасників боротьби за незалежність України.

Електронна база запобігатиме плагіату

— Який же ж подальший план розвитку?

— Реформування діяльності університету підпорядковане головній меті: перетворенню нашого ВНЗ на європейський за зразком і український за духом. У березні 2010 року на Конференції трудового колективу було затверджено програму розвитку університету, яку поступово виконуємо. Зокрема, створено Асоціацію випускників університету. Нещодавно підписали Велику хартію університетів.

— Які конкретні кроки зроблено для покращення комфортних умов праці для викладачів і студентів?

— До прикладу, з осені 2010 року в корпусах університету, науковій бібліотеці та гуртожитках є Wi–Fi зона. У їдальнях запроваджено безготівковий розрахунок.

Значну увагу приділяємо забезпеченню рівних умов для безбар’єрного доступу до освіти осіб із особливими потребами, зокрема, у корпусах університету встановлено гідравлічні ліфти й автоматичні пандуси. Наші студенти вже мають змогу займатися у новому басейні і вже показують високі результати на змаганнях із плавання.

Університет активізував свою діяльність і у книговидавничій сфері, зокрема функціонує видавничий центр, створено низку малих видавничих центрів на факультетах, відкрито книгарню.

У науковій бібліотеці університету здійснено перехід на єдиний електронний читацький квиток, сформовано локальну комп’ютерну мережу, підключено до неї факультетські бібліотеки, впроваджено автоматизовану систему обслуговування читачів. У рамках відзначення 350–річчя від часу заснування університету студенти та викладачі отримали новий інформаційний ресурс — віртуальний читальний зал із найпопулярнішими, найнеобхіднішими та часто важкодоступними виданнями для забезпечення навчального процесу. Відкрито доступ до низки електронних ресурсів.

З метою запобігання плагіату започатковано створення електронної бази магістерських робіт, тестових баз даних. Введено в дію нові навчальні плани, відповідно до яких студенти мають змогу вільно вибирати гуманітарні дисципліни. Досвід цього року засвідчує велике розмаїття таких дисциплін.

На рівні світових стандартів

— Чи можна виокремити роботу якихось факультетів? Де були досягнуті найбільші успіхи?

— Університет — це органічна цілісність, це спільнота людей, яку об’єднує місія служіння науці та українському народові. Ця спільнота пізнає світ і збагачує світ знаннями, творить гармонію академічної свободи і порядку. Ми пишаємося здобутками кожного зі студентів чи викладачів та створюємо умови для розвитку наукового потенціалу наших учених. Влітку 2009 року наш університет, як один із найпотужніших вищих навчальних закладів України, одержав статус самоврядного, дослідницького університету.

Університет щороку надає 1 мільйон гривень на закупівлю дорогих сучасних приладів, які дозволяють проводити експериментальні дослідження на рівні світових стандартів. У межах проекту «Мільйон на прилад» цьогоріч, до прикладу, придбали рідинний хроматограф для біологічного факультету.

— До яких освітніх рейтингів потрапив університет?

— Наш університет за українськими та світовими рейтингами посідає найвище місце серед ВНЗ України. Зокрема, за одним із найавторитетніших у світі рейтингом Webometrics, у січні цього року Львівський університет посів перше місце серед університетів України, у рейтингу кафедри ЮНЕСКО «Топ 200 Україна» у 2009 році — 30 місце. За рейтингом 4 International Colleges & Universities університет — на 11–му місці серед усіх українських ВНЗ.

За підсумками вступної кампанії–2011 експерти визначили, що наш університет є серед лідерів і одним із найпопулярніших серед абітурієнтів. Значно розширилася й «географія зарахованих абітурієнтів». Це студенти з Криму, з Києва, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської областей, а також і з–поза меж України.

Львівський університет славиться якісно високим рівнем підготовки фахівців і дуже популярним серед потенційних абітурієнтів. Університет має підписані угоди із 25 загальноосвітніми навчальними закладами не лише Львівщини, а й Івано–Франківської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Черкаської областей. Значну увагу зосереджено на питанні адаптації першокурсників. З метою допомоги в цьому непростому процесі створено систему консультативних занять з окремих предметів. Порадники та психологічна лабораторія розробляють інформаційне забезпечення такої адаптації.

Апогей розвитку ще попереду

— Хто такі сучасні львівські студенти?

— Це активні молоді люди, вони розкуті і впевнені у своїх діях. Вони хочуть здобути освіту, хочуть навчатися, прагнуть знань. І, це їхні найголовніші риси. І, як на мене, це дуже добре. У цьому наші студенти мало чим відрізняються від спудеїв західноєвропейських університетів. Вони — дуже активні, і за це їм варто подякувати. Звичайно, як і кожна молода людина, вони мають трішки такого властивого прагматизму, який інколи переходить певні рамки. Щоправда, це стосується всіх молодих людей, а не конкретно наших студентів. Але без їхнього цього прагматизму не було б і поступу.

Не варто забувати, що саме студенти Львівського національного університету завжди стояли на патріотичних засадах. Згадаймо лише виступи студентів–українців на початку ХХ століття за створення Українського університету. Вони передували битві під Крутами, де молоді люди ціною свого життя показали зразок громадянських чеснот; «гранітні» протести українських студентів 1990 року та дієва участь у «помаранчевому» спалаху 2004 року, коли саме студенти Львівського університету масово виявили національну свідомість і продемонстрували волю до боротьби на захист національних інтересів.

— Студенти завжди відгукуються про вас лише найкраще. Кажуть, що ви насправді можете допомогти вирішити будь–які проблеми з навчанням. Це правда?

— І студенти, і їхні батьки, працівники університету можуть звернутися з тією чи іншою проблемою, відкрито обговорити все, що їх турбує. Для цього щочетверга я маю прийом громадян. Окрім цього, часто спілкуюся зі студентами, під час зустрічей із ними завжди закликаю до відкритого публічного діалогу, обговорення проблемних питань.

— За тих кілька років, поки триває ЗНО, чи можна говорити про якісь його результати?

— Програма зовнішнього незалежного оцінювання почала діяти в Україні в той рік, коли я був міністром освіти. Але сама система зародилася саме в нашому університеті, де такі тестування проводилися з 1991 року. Що ж до результатів, то експерти і українські, і міжнародні визнали таку реформу найбільшою в Україні за всі роки Незалежності.

— Згадуючи історію, за стільки років свого існування університет досяг апогею свого розвитку?

— Змінювалися міждержавні кордони, падали режими разом із їхніми ідеологіями, розвалювались могутні імперії, а Львівський університет, переживши гуманітарні катаклізми, страхітливі війни, зміну правителів і суспільних стереотипів, упродовж трьох із половиною століть залишається незмінною в часі інтелектуальною інваріантою та гідно виконує свою високу місію. І хоча історія нашого університету має хвилеподібний характер, апогею свого розвитку він ще не досяг...

Христина ІНЖУВАТОВА