«Сушки» над Журавлівкою

У Криму, як відомо, дві діючі авіабази російсього Чорноморського флоту — 7057–ма змішана у селищі Кача неподалік Севастополя і 7058–ма штурмова у селищі Гвардійське, що за тринадцять кілометрів на північ від Сімферополя. Саме від останньої, виявляється, четвертий місяць потерпають мешканці села Журавлівка, де розташована центральна садиба одного з найбільших сільгосппідприємств Сімферопольського району — ПАТ «Партизан». Увесь цей час селяни змушені прокидатись не з першими півнями, а в буквальному сенсі з першими військовими літаками росіян у небі. Їхні штурмовики і розвідники Су–24 зі страшенним гуркотом реактивних турбін на низькій висоті заходять на посадку на свою «бетонку» просто над центром Журавлівки. «Польоти у них майже щодня починаються десь о пів на п’яту ранку, а потім продовжуються увечері — о восьмій–дев’ятій, — розповідає «УМ» голова наглядової ради «Партизана» і депутат місцевого парламенту Петро Калин. — У небі з’являються одразу три–чотири літаки. Оселі від неймовірного гуркоту здригаються, шибки дзвенять. Люди нервують, збирають підписи про заборону польотів. Я маю намір звернутись безпосередньо до керівництва авіабази, бо далі це терпіти неможливо. Нехай перенесуть маршрут своїх літаків бодай на сто метрів у бік від села».

За словами пана Калина, такого «низького» пілотажу не спостерігалось у Журавлівці навіть у радянські часи. Тоді (до початку 90–х років ) у Гвардійському базувались значно потужніші стратегічні ракетоносці Ту–22.

Петро Калин не в захваті від польо­тів російської авіації також із суто прагматичних міркувань — він переживає за господарство «Партизан», що спеціалізується на виробництві молока і яєць. Адже там можуть погіршитись надої й виробництво яєць. Мовляв, через пронизливе ревіння реактивних літаків худоба і птиця, як і люди, стали відчутно нервувати...