Практичне заняття зi слухачами в «Аппамедi» проводить заслужений лiкар України В. Гордiєнко. (Фото з архiву «Аппамеда».)
Сьогоднi важко назвати галузь медицини, в якiй би не використовували лазер. Методи лазерної безкровної ендоскопiчної хiрургiї, лазерної косметологiї, фотодинамiчної терапiї пухлинних захворювань ґрунтовно ввiйшли в сучасну медичну практику. Кожну третю операцiю в промислово розвинених країнах виконують з допомогою лазера. Сучаснi операцiйнi Європи оснащенi, як правило, кiлькома лазерними установками, призначеними для проведення рiзних хiрургiчних втручань.
Нинi США, Нiмеччина та Росiя є свiтовими лiдерами в галузi лазерної та ядерної технологiй. А от Україна — пiонер лазерної медицини, на жаль, втратила свої позицiї як у галузi створення нової лазерної технiки, так i щодо розробок нових лазерних методик лiкування хвороб людини. Але ж нашим ученим та iнженерам належить прiоритет у створеннi першого у свiтi лазерного скальпеля — про це свiдчать патенти США, Великобританiї, Нiмеччини, Францiї та Японiї. Першi у свiтi лазернi операцiйнi вiдкрили в Києвi, де було зроблено хiрургiчнi операцiї пiд керiвництвом академiкiв Р. Кавецького i О. Коломийченка, iменами яких названо iнститути.
Тема розмови з Вiктором Ісаковим, головним конструктором першого лазерного скальпеля, лауреатом Державної премiї України, старшим науковим спiвробiтником Київського державного унiверситету iменi Тараса Шевченка — як повернути Українi позицiю першовiдкривачiв лазерної медицини.
— Вiкторе Леонiдовичу, певно, не обiйшлося без таємниць i без несподiванок народження вашого дiтища...
— Авжеж. Над лазерним скальпелем ми працювали в Київському НВО «Квант», одному з так званих тодi «поштових ящикiв» вiйськово–промислового комплексу. У числi рiзних апаратiв i приладiв для Вiйськово–Морського флоту, зокрема пiдводних човнiв, ми розробляли лазернi комплекси. Завдяки наполегливим старанням директора «Кванта» Івана Кудрявцева, талановитого вченого, iнженера й менеджера, було створено вiддiл медичної технiки, а мене призначили головним конструктором лазерного напряму. До речi, це було аж 50 рокiв тому, коли промисловi гiганти, засекреченi приладобудiвнi пiдприємства пiдключили до виконання програми пiд назвою «Товари для народу». Ми ж випускали апарати рiзного призначення для лiкарень. Але щоб лазерний комплекс отримав статус медичного, треба було дотриматися головної заповiдi Гiппократа — не нашкодь!
Наш рубiновий лазер за один iмпульс мiг пробити наскрiзний отвiр у стовпчику з шести п’ятикопiйчаних монет. Оскiльки ж Господь не створив у природi аналога лазера, нiхто не знав, як впливатиме його промiнь на органiзм людини.
Разом iз спiввиконавцями–медиками було дослiджено ефекти дiї лазера на клiтини та бiологiчнi тканини тварин. Проте Мiнiстерство охорони здоров’я довго не давало дозвiл на апробацiю лазерiв у клiнiцi. Зрештою на одному iз засiдань комiсiї академiк Р. Кавецький поставив вимогу, аби на ньому випробували апарат. Вiн пiдставив руку пiд окуляр i дав команду «пуск!». У долонi академiка дiрки не було — на поверхнi з’явилася тiльки бiла пляма.
— Що це означало, якi знання вам дав цей експеримент на людинi?
— Висновок — промiнь лазера iнтенсивно розсiюється в бiологiчних тканинах. Вiдтак комiсiя дала «добро». Потужний лазерний комплекс для лiкування поверхневих пухлин передали в клiнiку.
— Ця перша ластiвка зробила весну?
— Так, до 1974 року нашими лазерними комплексами було оснащено онкологiчнi клiнiки Києва, Москви, Ленiнграда, Новосибiрська. Упродовж кiлькох рокiв ми запатентували багато винаходiв, були й науково–технiчнi вiдкриття. Нам присудили Державну премiю України в галузi науки i технiки.
— Тобто в Українi, зокрема в Києвi, було створено потужну наукову i виробничу базу для розвитку лазерних технологiй...
— Додам: вiдому i за межами держави. У Києвi вiдбувалися мiжнароднi конференцiї, на яких обговорювали саме цi тенденцiї та методи застосування лазерiв у бiологiї та медицинi...
— Якiсь променi колишньої слави ще свiтять сьогоднi? На що можемо сподiватися, до яких орiєнтирiв прагнути нинi?
— Вiтчизняна лазерна медицина тримається на плаву завдяки, по–перше, державним установам, зокрема кiльком iнститутам: Нацiональному iнституту раку, нейрохiрургiї iм. академiка Ромоданова, експериментальної патологiї, онкологiї i радiологiї НАМНУ тощо. У цих наукових закладах ще за радянських часiв було вiдкрито лазернi вiддiлення й встановлено вiтчизнянi лазернi комплекси. Також лазернi методи лiкування опановують iз власної iнiцiативи окремi творчi лiкарi, якi знаходять iнвесторiв, вiдкривають приватнi медичнi центри, купують зарубiжну апаратуру...
— Купуємо чуже, бо немає свого або воно не сучасного рiвня...
— Не зовсiм так. Є дещо своє, скажiмо, лазерний центр «Аппамед» iз досить солiдним досвiдом роботи, який я очолюю. У нашiй командi — професiйнi розробники медичних апаратiв, широко вiдомих у СНД, таких як «Лор», «Гамма», «Інтеграл», а також лазерних медичних комплексiв, запатентованих у США, Великобританiї, Францiї, Нiмеччинi, Японiї — це «Саяни–МТ» i «Ефект–МТ». Вiдповiдно до наказу Мiнохорони здоров’я, «Аппамед» проводить курси з лазерної медицини та бiомедичної оптики. За допомогою «кулiбiних, що не перевелися» центр створює новi лазернi апарати i на їхнiй базi розробляє новi методи лiкування...
Але, на жаль, життя вносить корективи у виконання деяких завдань. Фактично зник високопрофесiйний робiтничий клас, бо бiльшiсть приладобудiвних заводiв, у тому числi й колишнього вiйськово–промислового комплексу, яким славився Київ, закрили. Отож немає можливостi для серiйного виробництва лазерної технiки.
— Ви сподiваєтеся, що «героїзм» окремих спецiалiстiв врятує становище, або покладаєтеся на допомогу, так би мовити, зi сторони?
— Надiї — справа хороша, але в кризовi часи малоймовiрна. Варто сподiватися тiльки на самих себе.
Створення нових приладiв, апаратiв i технологiй лiкування потребує об’єднання професiоналiв рiзних галузей науки i технiки. От першим таким прикладом може бути досвiд створення на зразок зарубiжних унiверситетських клiнiк при Київському державному унiверситетi iменi Тараса Шевченка Інституту бiологiї, що об’єднав факультет бiологiї, Інститут фiзiологiї академiка Богача. Разом iз цим iнститутом (декан — доктор бiологiчних наук Л. Остапченко), Українським iнститутом сексологiї й андрологiї (генеральний директор — доктор медичних наук І. Горпинченко) та ще кiлькома медичними закладами лазерний центр «Аппамед» розробив i затвердив у Мiнохорони здоров’я вiсiм основних методик лiкування низки поширених хвороб.
На жаль, пошук iнвесторiв для серiйного виробництва вiтчизняної лазерної медичної технiки поки не увiнчався успiхом. Український бiзнес нинi грає на полях швидкого прибутку в галузях торгiвлi, охорони власностi, приватного будiвництва. Дай Боже, вiдродяться серiйнi заводи, i тодi за нашою документацiєю можна буде приступити до випуску унiкальної апаратури, не витрачаючи час на розробку.
Сьогоднi ми готовi на будь–якi зустрiчi з директорами пiдприємств, що ще залишилися, аби поєднати зусилля. Запрошую їх вiдгукнутися на нашу пропозицiю.
— Словом, стукайте — i вам вiдчинять, кличте — i вас почують... Хотiлося б, аби було так. А також, будемо сподiватися, що новостворений Інститут бiологiї докладе зусиль i стане унiверситетською клiнiкою, в якiй зосередяться професiонали... А нинi, як менi здається, ви занепокоєнi, що втрачаєте лiдерськi позицiї...
— На мою думку, якщо сьогоднi не пiдримати перспективну галузь медицини, то завтра буде пiзно наздоганяти лiдерiв. І на нас чекає доля покупцiв — на грошi платникiв податкiв купувати дорогi iноземнi лазернi апарати, якi були колись винаходами наших учених та iнженерiв. Бо, на жаль, вiтчизняних програм iз лазерної медицини поки немає.
На думку захiдних експертiв, свiтовий ринок лазерiв за рентабельнiстю й окупнiстю випереджає комп’ютерну технiку. Кожен третiй лазер, що виробляють у свiтi, призначений для застосування в бiологiї та медицинi. Обсяг свiтової торгiвлi ними становить близько пiвмiльярда доларiв. У Росiї, наприклад, виробляють щонайменше пiвсотнi рiзних видiв лазерних медичних апаратiв. Тiльки на програму з фотодинамiчної лазерної терапiї Москва видiлила кiлька мiльйонiв рублів.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
