Між кризою і голосуванням

Бюджетний процес, який нині активно проходить в Україні, означає не лише звичний дерибан державних коштів, а й набагато складніше завдання для уряду. Тобто — як Кабміну Миколи Азарова пройти між Сциллою дефіциту держкошторису разом із жорсткою позицією МВФ та погіршенням ситуації у світовій економіці та Харибдою жорстких вимог електорату до політичної сили, що задекларувала своє бажання бути при владі щонайменше десять років. Штрум «афганцями» Верховної Ради та коси з вилами, якими аграрії зустрічали під Кабміном Прем’єр–міністра, свідчать — наразі сподівання на прохід цим шляхом без жертв виглядають малореальними.

Хороший чиновник від неправди лютує

Останні події, до речі, неабияк розлютили Миколу Яновича. І своєю люттю перед вчорашнім засіданням уряду він намагався поділитися з іншими членами Кабміну. І натякнув, що з людьми, які готові протестувати, треба розмовляти — м’яко, ласкаво, але твердо... «Уряд готовий шукати компроміси, але ультиматуми відкидає. У нас міцні нерви і тверді переконання», — сказав Азаров. І додав — позавчора відбулася нарада з аграріями. «Ми почули аргументи селян, я доручив створити робочу групу, яка протягом сьогоднішнього дня опрацює оптимальне рішення», — повідомив Прем’єр.

Що ж стосується воїнів «афганців», які ледь не взяли штурмом будівлю під куполом, то тут Микола Янович неабияк обурений: підривною роботою представників якоїсь із політичних сил, які, мовляв, використовують «інтернаціоналістів» у своїх брудних іграх. Тобто, за його словами, уряд не збирався ущемляти права «афганців», а навіть навпаки — додати їм пільг. Винними у непорозумінні Азаров назвав членів свого кабінету. «Особливо обурює, коли члени уряду не реагують на видумки або відверту брехню, — сказав він і додав: відсутність чітко роз’ясненої позиції міністра відтепер розглядатиметься як серйозний службовий недолік».

«Європо, дай півтора мільярда!»

Тим часом головне питання української влади — у кого просити грошей на бюджетну «дірку» — так і залишилося без відповіді. Маленький штрих: цьогоріч нам потрібно 95 млрд. гривень, щоб обслужити ті кредити, які маємо. Наступного року — 121 млрд. МВФ, як відомо, жорстко стоїть на своїй позиції: без підвищення вартості газу чергового траншу кредиту стенд–бай не буде. А підвищення ціни на головний енергоносій напередодні виборів може позначатися на кількості вкинутих за Партію регіонів бюлетенів в урну. Віце–прем’єр Сергій Тігіпко, який раніше делікатно натякнув, що таке підвищення в принципі можливе, вчора дав задній хід. «Ми розглядаємо інший варіант — забезпечення поставок дешевого газу, що, в принципі, і є виконанням вимог Міжнародного валютного фонду», — компромісно мовив Тігіпко. І пояснив: МВФ зарезервував для України 13 млрд. доларів. «На ці кошти претендують інші держави, адже попит на дешеві гроші нині зріс, — сказав віце–прем’єр, міністр соціальної політики, — але ця сума виділена таки для нашої держави».

Використати альтернативну можливість — виходити на ринки запозичень — сьогодні непросто. «Ситуація на зовнішніх ринках погіршується, причому, доволі різко. Чи зможемо ми досягти успіхів за цих обставин — питання складне, — зізнався Тігіпко. — Я категорично проти, щоб Україна розміщала свої цінні папери будь–якою ціною. Адже це означатиме, що в країні дуже погана ситуація і нам діватися вже нікуди. Ринки тоді для нас одразу закриються».

Утiм наша держава має альтернативні програми, за якими ми зможемо взяти кошти у донорів. Це, щоправда, не 13 мільярдів, а всього лише півтори, але на безриб’ї і такий результат можна вважати непоганим. Ідеться про дві програми Світового банку: на 350 млн. доларів для підтримки фінансового сектору плюс ще 500 млн. доларів, а також програму Євросоюзу — на 610 млн. євро. «Щоб отримати ці гроші, треба ухвалити лише кілька законів: змінити закон про банкрутство, а також внести поправки у деякі банківські закони, які дають більші повноваження Фонду гарантування вкладів, що працюватимуть iз проблемними фінустановами на ранніх стадіях», — пояснив Тігіпко.

200 грн. щомісяця — і ні в чому собі не відмовляйте!

Тим часом уряд, як і велить правляча партія, продовжує поліпшувати соціальні стандарти. Так, з 1 жовтня нинішнього року прожитковий мінімум в Україні зріс до 784 грн. «Це ми третій раз піднімаємо прожитковий мінімум, а з 1 січня його підвищать до 800 грн», — Сергій Тігіпко першим вирішив виконувати настанови Миколи Азарова, що про добрі речі влади треба говорити голосно і багато.

Це підняття означає, що мінімальна пенсія в Україні не може бути меншою ніж 784 грн. Зміниться і її максимальний розмір, який відтепер становитиме 7840 грн. Нововведення також вплинуть на виплати при народженні дитини та інші платежі, де є прив’язка до прожиткового рівня. У бюджеті 2012 року закладено зростання всіх соціальних виплат щонайменше на рівень інфляції. «Жодна виплата не зменшена», — ще раз запевнив Тігіпко всіх непоінформованих, які десь в душі готові страйкувати. «Я читав у пресі навіть нападки на «афганців», що вони нібито щось для себе вимагали, — «електорально» став на захист мітингуючих «соціальний» віце–прем’єр. — Насправді ж вони турбувалися насамперед про людей, які сьогодні найгостріше потребують державної допомоги, — інвалідів. До речі, нововведення, на які ми пішли, стосуються також й інвалідів війни. Наступного року пенсія для них зросте на 20% — з 2589 до 3112 грн. Може, це не найвищий рівень, яким ми захищаємо наших воїнів, але на тлі середнього розміру пенсії 1205 грн. вона виглядає достойно».

Дещиця державної допомоги перепаде й іншим соціально незахищеним верствам населення. Скажімо, родинам загиблих воїнів, які не повернулися з війни. «До цього часу ми платили їм 285 грн. Тепер буде 358 грн., або на 30% більше, — сказав Тігіпко. — Інша категорія — родини тих воїнів–інтернаціоналістів, які повернулися додому, отримали пільги і померли вже на батьківщині. Такі сім’ї отримають допомогу 235 грн. замість 191, як є нині».

На третину підняли допомогу довічного утримання членів сімей загиблих учасників Великої Вітчизняної війни, партизанів і підпільників, на 20% збільшили виплати до Дня перемоги. До цього часу інвалід війни І групи отримував тисячу гривень, учасник бойових дій, воїн–інтернаціоналіст — 730 гривень. Зараз уряд вирівняв їх у правах, і в 2012 році ці люди отримуватимуть по 1200 гривень. «Усе це закладено у проект бюджету 2012 року», — запевнив Тігіпко.

Завершилися також перемовини з «Союзом Чорнобиль». Їх наслідки — зростання на 25% пенсій інвалідам–чорнобильцям. Нині інвалід, який закривав своїм тілом реактор, отримує у середньому 2326 гривень, а з нового року — цілих 2907 грн. Підвищилися на 85% — з 11 до 21 млн. гривень — витрати на лікування та санаторно–курортне обслуговування чорнобильців. Також домовилися про збільшення на 13% — із 44 до 50 млн. гривень — витрат на забезпечення ліквідаторів житлом. На 43% — до 150 млн. — зростуть видатки бюджету на забезпечення інвалідів, усіх, не тільки чорнобильців, технічними засобами — протезування тощо.

А ТИМ ЧАСОМ...

Броня міцна, а на танки — зайвих 3 мільярди...

Оборонному відомству, яке традиційно скаржиться на хронічне безгрошів’я, уряд вирішив додати грошенят. Міністр оборони Михайло Єжель, який вийшов оприлюднювати радісну звістку, не втримався від політичного коментаря. «Заяви деяких політиків, що наша армія голодна і роздягнута, не відповідають дійсності, — заявив він. — Усі, хто бував у частинах, бачили нормальних ситих солдатів». І по–армійськи лубочно–плутано пояснив, звідки беруться такі чутки: «Солдатів фотографують у робочому одязі й потім розповсюджують ці знімки. А тим часом у хорошого командира завжди є під рукою зношений одяг для бійців, які виконують господарські роботи». Тобто для тих, які фарбують паркани, копають ями, котять квадратне і носять кругле, — одразу ж правильно зрозуміли його журналісти.

Наступного року у військах має бути все ще краще. Запорукою тому — 17,4 млрд. гривень, які поки що передбачені у бюджеті для Збройних сил. Суму порівняно з нинішньою збільшили на цілий 21%, або на 3,7 млрд. гривень. Це становить 1,2% від ВВП. Хоча Михайло Єжель делікатно натякнув: війська мріють, аби ця цифра становила 1,35% від ВВП.

Левову частку коштів оборонний міністр пообіцяв виділити на модернізацію війська і флоту. «Наша головна мета — збільшити технічну готовність», — сказав Єжель, давши зрозуміти, що патріотично свідомий український вояк нині, може, і готовий піти на штурм ворога, але незаправлений БТР їхати відмовляється.

1,3 млрд. гривень буде потрачено на військовий корабель типу «Корвет», ракетний комплекс «Сапсан» та будівництво літака Ан–70. «На нашому авіапідприємстві будували два літаки, — пояснив ситуацію Єжель. — Один зазнав аварії, інший доводять до готовності. Нині будують ще два: один готовий на десять відсотків, інший — трохи більше. Чи можливе їх серійне виробництво в Україні без участі Росії? Здається, там існувала проблема крила, але, чесно кажучи, це не моє питання».

Збільшені кошти армія планує потратити також на будівництво та оренду квартир для військовослужбовців (усього має постати 2207 нових помешкань). Ну і, звичайно, бойову підготовку. «Плануємо 30 тисяч стрибків iз вертольота. З парашутом, — після деякої паузи додав міністр. — Збільшити «наплаваність» кораблів до 27 діб щомісяця». Ну і блакитна мрія військових — збільшення їхнiх посадових окладів на половину, наближення їх до оплати державних службовців — може стати реальністю. Проект такого рішення Єжель пообіцяв невдовзі винести на засідання уряду.