Точні, до мікродеталей, озброєння, кольорів і написів, копії бойових літаків найвідоміших у світі конструкторських бюро вже не втискаються у дві чималі шафи вітальні його квартири. Пан Віктор як сам жартує, почав зі своїми моделями здійснювати тиху експансію в родинну спальню, добре розуміючи, що в дружини Ірини від такого зухвальства терпець із дня на день може урватися. Вона не в захваті від цього «задавненого» авіахобі, проте мусить зважати на інтереси глави сім’ї, позаяк інших чоловічих «гріхів» за ним не помічено.

«Дехто шукає психологічну рівновагу в горілці, хтось — у наркотиках, треті — ще в якихось сумнівних «антистресах», а я обожнюю авіацію, — пояснює свій вибір Віктор Володимирович. — Вона додає мені сил і здоров’я. Кожен літак iз колекції, створеної за понад чверть століття, має свою всесвітню історію і часточку вкладеного в нього мого серця. Тому колекція не продається. Це — майже святе».