Секундомір увімкнули «на дефолт»?

Над Україною знову нависло страшне слово «дефолт». Можливо, у вигляді справжньої і зовсім невигаданої загрози для держави, а можливо — фантома з перекручених фактів, який використовують у своїх цілях політки. Обидві сторони, які сьогодні дискутують на цю тему, — влада і опозиція — мають свої резони й при цьому ну зовсім трохи недоговорюють. Або «переграють».

Інсайдери у Держказначействі

Минулої середи, 28 вересня, ситуація у фінансово–експертному середовищі України нагадувала ажіотаж у Центрі управління польотами напередодні запуску чергового космічного корабля. За даними Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності, який вважають близьким до опозиції, Держказначейство, виявляється, вже четвертий день не проводить жодних платежів за рахунками центрального і місцевого рівнiв. Таку інофрмацію ВЦСПД нібито «злила» їхня людина у казначействі. Гроші акумулюють на рахунках, аби до кінця дня 28 вересня погасити дві серії облігацій внутрішньої державної позики на загальну суму понад 5,3 млрд. грн. І станом на 17.00 борг, за даними громадської організації, не виплатили. «Це свідчить, що вже через кілька годин Україна може опинитися у стані технічного дефолту», — повідомили у ВЦСПД. Раніше про можливість оголошення технічного дефолту попереджав екс–міністр фінансів України Віктор Пинзеник, який заявив, що наша держава може піти на реструктуризацію держоблігацій.

Реакція влади була швидкою, але невиразною. Мінфін близько дев’ятої вечора оприлюднив заяву, що купонний дохід вартістю 75,3 млн. доларів за зовнішніми облігаціями 2010 року Україна виплатила ще 23 вересня, натомість жодних підстав для дефолту немає, а всі розмови — провокація. Про ОВДП відомство, що розпоряджається всіма державними коштами, промовчало.

Натомість наступного дня заговорило казначейство. Причому вже не устами анонімних співробітників, а офіційних осіб. Вони частково підтвердили інформацію підприємців: платіж напередодні ввечері таки проводили! Причому вже після закінчення робочого дня — о 18.30. Але сума, яку вдалося проплатити нашим кредиторам, — 3,5 млрд. грн. — не збiгалася з підрахунками ВЦСПД. Тому питання «Чи зуміла держава погасити весь борг?» так і повисло у повітрі. Натомість Держказначейство оприлюднило іншу цифру: всього у 2011 році на обслуговування держборгу виділили 16,35 млрд. гривень, з яких уже виплачено 15,6 млрд.

«Регіони» не пустять дефолт на наш поріг!

Другий сплеск гострої дискусії на найважливішу для держави тему стався позавчора. «Якщо ми до кінця року не візьмемо кредит МВФ, то опинемося у дефолті, — заявила під час узгоджувальної ради керівників депутатських фракцій і комітетів БЮТівка Наталія Королевська. — Якщо ми не почнемо проводити жорстку політику обмеження імпорту і стимулювання експорту, то наприкінці року нам доведеться або землю продавати, або «трубу» [ГТС], або золотовалютні запаси». За її словами, минулого тижня Україна отримала всі ознаки дефолту.

Ця теза політичної опонентки буквально вивела із себе першого віце–прем’єра Андрія Клюєва, який був присутнім на раді. «Люди, які починають озвучувати такі речі... — від обурення не знаходив слів Клюєв, — відчувається, що вони ще не стали державними діячами... Може, прочитали десь слово «дефолт» і просто не знають: де, коли і в якому місці його можна застосовувати». За словами чиновника, в уряді були неабияк здивовані заявами про можливий дефолт. «За відсутності дефолту кричати на весь світ, що у нас дефолт, — це не по–державному. Платежі відбуваються своєчасно, жодних зупинок не було», — підсумував перший віце–прем’єр і навів цифри: на казначейських рахунках знаходиться близько 20 млрд. гривень і 3 млрд. доларів. Тож, мовляв, виплатити «якісь нещасні» 5 млрд. жодних труднощів не становить і становити не може.

Від такого напору Королевська зробила крок назад, намагаючись при цьому зберегти обличчя й атакуючий імідж: «Я не сказала, що у нас дефолт. Я сказала, що якщо зараз не вжити відповідних заходів, то країну до кінця року очікує дефолт».

Раніше на тему дефолту досить жорстко висловився Прем’єр–міністр Микола Азаров, який дозволив собі політичну заяву і пов’язав можливості виплат за боргами із діяльністю «Партії регіонів». «Поки наша політична сила здійснює модернізацію країни, дефолту не буде», — пафосно заявив він.

«У держгаманці — 20 мільярдів! Або 6...»

Нервозність одного чиновника й пафосність іншого змусили аналітиків співставити дані. Які й виявили, що пан Клюєв, виявляється, видає бажане за дійсне. Або не володіє інформацією у достатній мірі. Так, за офіційними зведеннями Держказначейства, які з’явилися вчора, на рахунках було не двадцять мільярдів гривень, а всього лише трохи більше шести! А це значить, що опозиція, найімовірніше, мала рацію, а проблеми з виплатою минулої середи і справді могли існувати.

Цікаво, що залишок на рахунку сильно скоротився за останній місяць — в 1,75 раза: станом на 1 вересня на ньому було понад 11 млрд. гривень. А перший віце–прем’єр, називаючи цифру 20 млрд., можливо, користувався застарілими даними — за липень нинішнього року, коли Держказначейство зберігало 17 млрд. грн., які, за великого бажання, можна було округлити до двадцяти. Перебільшувати державні статки, до речі, любить і Прем’єр–міністр. Так, у червні він заявив, що залишки на рахунках становлять 35 млрд. грн., у той час як сума була на порядок меншою.

До речі, ситуація з наповненням державної казни виглядає не дуже... Так, обсяги іноземних вкладень в українські боргові зобов’язання зменшилися вдвічі і зараз становлять близько 5,5 млрд. грн. Страховка від ризику дефолту зросла від 400 навесні нинішнього року до 800—900 пунктів нині. При цьому доходність українських євробондів на вторинному ринку нині зросла до 9%. Все це свідчить, що світ доволі скептично ставиться до майбутнього української економіки і вважає можливість дефолту не такою вже й примарною.

Може, й буде, але не цьогоріч...

Утiм навіть дуже висока ймовірність — це все–таки не доконаний факт. Думки економістів з приводу того, наскільки реальною є загроза оголошення дефолту нашою державою, розділилися. «Дефолт уже мав настати, але і минулий уряд, і нинішній відтягують цей момент за допомогою засобів, які не може використовувати жоден нормальний уряд, — вважає директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. — Якщо взяти зовнішній борг — а це державний плюс корпоративний, — то на початок 2004 року він становив 24 млрд. доларів. А нині він становить понад 124 млрд. доларів. Тобто за якихось сім років він зріс на сто мільярдів. Тому формально дефолту й немає».

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь оцінює ситуацію значно оптимістичніше. «Звичайно, коли в державі зменшуються золотовалютні запаси — через домінування імпорту над експортом, через надмірний попит населення на іноземну валюту тощо, — коли у державі зменшується кількість грошей, тоді й з’являються розмови про дефолт. Тим паче у 2011—2013 роках Україна мусить заплатити за взятий у 2008 році кредит Міжнародного валютного фонду. Але я переконаний, що принаймні до кінця нинішнього року реальної загрози немає — ситуація є доволі стабільною, — сказав «УМ» аналітик. — Назагал же, оголошення дефолту — це не економічне, а політичне рішення. Коли у дер­жави закінчуються гроші, вона опиняється перед вибором: або витрачати ці кошти на внутрішні потреби, скажімо, на соціалку, або ж нести відповідальність перед кредиторами».

ПРИЗАБУТІ ТЕРМІНИ

Дефолт — стан у кредитних відносинах, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, нездатність проводити своєчасні виплати за своїми зобов’язаннями.

Технічний дефолт — невиконання позичальником додаткових умов кредитної угоди, наприклад, заборона певної діяльності до повернення позики, підтримка певного рівня фінансових показників компанії впродовж дії угоди тощо. Технічний дефолт не означає банкрутства компанії чи неможливість виплачувати зобов’язання по кредитах.

Державний дефолт — невиплата країною зобов’язань по державних запозиченнях. Приклад — дефолт у Росії у 1998 р., коли уряд оголосив про припинення платежів за низкою зобов’язань, у тому числі за державними короткостроковими зобов’язаннями та облігаціями федеральної позики. Водночас Росія продовжувала виплату платежів за євробондами.

ТЕНДЕНЦІЇ

Світ очікує гіршого

Відкрита і нереформована українська економіка, яка, до того ж, є сировинно орієнтованою, значною мірою залежить від стану справ у світі. А вони, як свідчать останні дані, виглядають зовсім не втішно. Так, світовий фондовий ринок останнього тижня знову показав вагоме зниження основних індексів. Серед рекордсменів падіння — США, Великобританія, Німеччина, Японія.

Фактором зниження економічної активності є падіння ціни енергоносіїв. За минулий тиждень барель нафти подешевшав на 3,5%, і нині його вартість становить 82 долари, хоча лише місяць тому «чорне золото» коштувало 100 доларів. Окрiм наф­ти, впасти можуть ціни й на іншу сировину. Для України це великий мінус, адже саме сировина — метал, хімія тощо — становить левову частку наших валютних надходжень.

Ще одна ознака майбутньої рецесії: учасники ринку, остерігаючись, що найбільші економіки світу можуть знову ввійти в період рецесії, розпродують акції і «переливають» капітал у безпечніші активи. Останнім часом знову зростає попит на золото. Як відомо, лише з кінця червня 2011 року золото подорожчало більш ніж на 23%, а за останні п’ять торгових днів зростання становило 6%.