«Таврійські горизонти»: в очікуванні вітряків і євробензину

На два дні провінційне містечко на Херсонщині Нова Каховка перетворилося, за визначенням представника литовського посольства, на міні–Давос. Вихідними тут пройшов п’ятий Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток». Інвестори з–за кордону приїхали засвідчити свою готовність вкладати гроші в регіон, компанії демонстрували проекти, що дозволять розвинути потужності Таврії, а місцева влада наголошувала на відкритості та згадувала про «покращення життя», правда, вже не сьогодні, а в найближчій перспективі.

Учасники форуму відвідали найбільше в майбутньому овочесховище планети, пили вино, яке не потрапляє до супермаркетів, та говорили про інвестиційний клімат і «борщовий набір». Як це було — у матеріалі «УМ».

Дипломати: інвестиційний клімат покращився

Перегороджена дорога, біля «най­гламурнішого» культурно–розважального комплексу «Прем’єр» — ряд автівок з іноземними номерами. На території учасники реєструються й одразу йдуть до «шведського столу», делегація з арафатками на головах створює чергу біля автомата з кавою. Організатори тішаться, що мають своєрідний рекорд — до Нової Каховки прибули представники компаній та дипломатичних відомств із Польщі, Чехії, Німеччини, Росії, Білорусі, Литви, Великобританії, Туреччини, Болгарії, Сербії, Австрії, Угорщини, Індії, Китаю, Канади. Незабаром усіх гостей запрошують до намету.

Першим слово бере голова Херсонської обладміністрації Микола Костяк. Він нагадує про минулі досягнення регіону («Більше ста років тому тут, на Херсонщині, вперше у світі провели штучне запліднення домашніх тварин, започаткували унікальні заповідники «Асканія–Нова» та «Чорноморський біосферний») та нинішні — цьогоріч тут зібрали рекордний за роки незалежності врожай зернових — близько 2,5 мільйона тонн, а 20 відсотків усієї овочевої продукції країни збирають саме на Херсонщині. Не забуває і про перспективи: «плануємо збудувати птахокомплекс на 2,5 мільйона голів молодняку птиці та 5 мільйонів голів курей–несучок, де отримуватимемо більше півтора мільярда штук яєць за рік». Побажанням до присутніх знайти друзів, словами про відкритість регіону до інвесторів та гарантією про недоторканність їхніх грошей владою пан Костяк закінчує промову, на всяк випадок додавши, що всі повноваження йому надав Президент Віктор Янукович.

Гості — представники дипломатичних відомств — багато говорили про перспективи співпраці. Консул Туреччини в Одесі Хюсеїн Ергані висловив сподівання, що найближчим часом між країнами відмінять візи, представник Польщі нагадав, що його країна на 12–му місці в рейтингу країн–інвесторів, а консул Швеції Карас Торен відзначив значне покращення інвестиційного клімату. Та найбільше емоцій викликав виступ наслідного принца Саудівської Аравії Султана Бін Абудурахмана Аль–Сульдарі, який ще кілька хвилин тому стояв у черзі за еспресо. «Це мій перший візит в Україну, — тут Аль–Садарі перебили оплесками, — але він викликав у мене почуття любові та поваги, ми побачили, наскільки привітний український народ. І неодмінно приїдемо ще».

Де був бетон — тепер цибуля і капуста

Після короткої презентації інвестиційного потенціалу Херсонської області стали презентувати діючі інвестиційні проекти. Слово взяли шведи — генеральний директор компанії «Грін Тім» та президент компанії «Чумак» Карл Стурен. Він розповів про масштабний проект, а наступного дня ще й провів екскурсію майбутнім найбільшим у світі овочесховищем, яке будують на місці колишнього залізобетонного заводу. «Борщовий набір, який українська сім’я використовує кожен день, складається із завезених продуктів, Україна їх імпортує, — говорить пан Карл. — Ми хочемо протягом року забезпечувати Україну якісними, екологічно чистими овочами. У перспективі — продавати їх у Росію та Євросоюз, зараз проходимо необхідну сертифікацію».

Овочесховище площею 200 тисяч квадратних метрів уже на чверть готове, і хоч план передбачає завершення будівництва до 2014 року, обіцяють все завершити за рік. У першому блоці вже зберігають цибулю та капусту, тут же ці овочі і фасуватимуть за допомогою машин–автоматів. А обслуговуватиме мегасклад більше чотирьохсот людей.

Карл Стурен згадав і про «Чумак», що існує вже 15 років, та родючу землю Таврії. «Херсонщина забезпечує нас помідорами — для кетчупів і соусів, олією — для майонезів, твердими сортами пшениці — для макаронів. Ми не використовуємо консервантів, а термiн зберігання впродовж 6—9 місяців забезпечує якісна упаковка».

Вітряки замість газу, базар — від китайців

Коли ж розпочалася презентація конкретних інвестиційних проектів, керівники іноземних компаній один за одним озвучували і наочно демонстрували свої пропозиції у різних галузях.

Особливе зацікавлення як учасників, так і особисто «губернатора» Миколи Костяка викликав консорціум «Органіка Технолоджі» (Угорщина). Проект, презентований Мартою Майор, передбачає реконструкцію очисних споруд і можливість отримати з відходів електроенергію. Та все ж топ–новиною форуму стала презентація ENECO Wind Energy Investment Fund Ltd — ця грецька компанія готова встановити на Херсонщині п’ять повітряних станцій та інвестувати в цю справу 793 мільйони євро. «Проект дасть можливість економити 168 мільйонів кубометрів газу на рік. Крім того, щорічні відрахування до бюджетів усіх рівнів становитимуть близько 235 мільйонів гривень», — заявив представник ENECO Стамеус Антоніус.

Загалом, наслідком форуму стало підписання 12 меморандумів про співпрацю між областю та компаніями. Зокрема, дали «добро» на зведення мультифункціонального геотермального реабілітаційного містечка InterMedicalEcoCity на Арабатській стрілці. Планується і покращення транспортної інфраструктури — підписано меморандум про будівництво перевантажувальних терміналів з відвантаження зернових та олійних культур у портах. Китайська компанія FIXAM GROUP зобов’язалася облаштувати оптові ринки сільськогосподарської продукції. Австрійці з BCS energy планують видобувати електрику з біомаси, український агрохолдинг «Авангард» візьметься за будівництво вже згаданої птахофабрики в Білозерському районі (найбільшої у світі). Крім того, заплановано інвестування і в розвиток нафтопереробного заводу з виробництва бензину «Євро–5» (150 мільйонів гривень освоять уже в цьому році, повна інвестиція — 4,5 мільярда гривень) тощо.

Ідеї непогані, проекти цікаві, однак про строки їх реалізації говорити важко — меморандум передбачає лише те, що обласна влада не заважає компаніям втілювати проекти, однак про деталі — де і коли — говорити рано. Принаймні, голова облдержадміністрації Микола Костяк дав зрозуміти, що «ставка» робиться на нафтопереробний завод, про решту ж проектів конкретно говорити не можна. «До 2014 року, я впевнений, ми запустимо найсучасніший нафтопереробний завод. Ви мене штовхаєте в один напрямок, давайте, коли я буду впевнений, тоді підтверджу [які з цих проектів і коли реалізуються]. Ви ж усе записуєте...»

Закінчився перший день форуму «круглими столами» та офіційним прийомом у голови адміністрації. А в неділю іноземцям демонстрували потужності підприємства «Чумак», недобудоване овочесховище, завод «Таврія» з дегустацією продукції — вина, що не може потрапити в супермаркети через складні конкурентні умови, та коньяків, відомих усій Україні. Гостей також розважали на «Таврійському ярмарку–2011», фестивалі «Винотавр» та возили на екскурсію в біосферний заповідник «Асканія–Нова».

P.S. Автор вдячний за організацію поїздки Журналістському фонду Національної спілки журналістів України.