Курс на Варшаву

29.09.2011

Сьогодні центр Євросоюзу переміститься у Варшаву: Польща, яка в цьому півріччі головує в ЄС, приймає другий в історії саміт «Східного партнерства». Саме поляки 2009 року ініціювали цю програму співпраці Європейського Союзу зі східними сусідами — Україною, Білоруссю, Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном. І дуже не хотілося б, щоб господарям саміту на чолі з прем’єр–міністром Польщі Дональдом Туском довелося червоніти за своїх протеже перед лідерами 27 держав–членів Євросоюзу, європейськими комісарами з питань зовнішньої політики та з питань розширення Кетрін Ештон і Штефаном Фюле та президентом ЄС Германом ван Ромпеєм, який головуватиме на цьому представницькому зібранні.

Не захотілося червоніти й президентові Білорусі Олександру Лукашенку, який вирішив саміт проігнорувати: білоруську делегацію очолить посол цієї держав в Польщі Віктор Гайсенок. У проекті декларації, яку буде ухвалено завтра на завершальному засіданні, мало бути внесено положення з вимогою до Лукашенка звільнити всіх політичних в’язнів. Проте, за інформацією газети «День», проти цього пункту виступила... Україна.

Самій Україні, а точніше її Президентові Віктору Януковичу у Варшаві також доведеться пережити багато неприємних моментів. Поки Київ наполягав на внесенні в угоду про асоціацію та підсумкову декларацію саміту «Східного партнерства» пункту про перспективу членства нашої держави в ЄС, лідери Євросоюзу готували для Януковича запитання. Від відповідей на які може залежати не лише перспектива членства, а й узагалі підписання самої угоди. Стосуються вони передусім переслідування лідерів опозиції.

Напередодні саміту в Європарламенті жваво обговорювали позавчорашнє засідання суду над Юлією Тимошенко, якій прокуратура просить дати 7 років тюрми. Занепокоєння цим процесом, серед інших, висловлювала і єврокомісар Кетрін Ештон. А у Варшаві на Януковича чекає розмова про Тимошенко щонайменше з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. За інформацією з урядових кіл ФРН, під час цієї зустрічі фрау канцлер «дасть зрозуміти, що подальше зближення Києва з ЄС прямо залежить від дотримання принципів правової держави».