Увімкніть кіно!

Здається, кінопроцес в Україні має всі шанси активуватися. Після відкритого конкурсу проектів на державне фінансування, проведеного Державним агентством з питань кіно, за цю проблематичну галузь узявся Національний інститут стратегічних досліджень. Він ініціював створення недержавного Фонду підтримки українського кіно «Кіноарсенал», бюджет котрого на 100% складатиметься з приватних коштів. Вже наступного року Фонд планує підтримати щонайменше десять дебютантів, каже один із членів робочої групи з розробки проекту продюсер Олег Кохан («Щастя моє», «У суботу»). Загалом, до робочої групи ввійшло десять осіб, серед них, зокрема, режисер Роман Балаян, актор Богдан Ступка, народний депутат Віктор Янукович, директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв, заступник міністра культури Юрій Богуцький. Надалі до розробки проекту планують залучити фахівців із кіновиробництва, дистрибуції та кіноосвіти. Адже у планах Фонду підтримка не лише тих, хто власне знімає фільми, а й тих, хто ще тільки вчиться це робити.

Назвати перші стрічки, що отримають фінансову допомогу у Фонді, обіцяють напередодні нового року: 28 грудня, в міжнародний день кіно, має відбутися презентація усієї структури нової організації та її програми. Проте принцип, за яким відбуватиметься відбір, уже вироблено. «Спочатку проект розглядають на рівні заявки і сценарію експертною радою. Потім рішення переносять на рівень Опікунської ради, яка, виходячи з ресурсної бази, а також розуміння важливості й актуальності проекту, виносить ухвалу про виділення грошей», — пояснює «УМ» Олег Кохан. За його словами, в Україні вже є багато бізнесменів, котрі готові вкладати свої гроші у кіно, проте досі їх зупиняла відсутність системного підходу в реалізації таких проектів. Тому Фонд має виступити головною зв’язковою ланкою: з одного боку, він презентує меценатам проекти, в які варто вкладати кошти, з іншого — забезпечує комунікацію інвестора з творцями фільму (від своєчасного отримання інформації до звіту за результатами прокату стрічки).

І найголовніше — гроші. Cкільки вже зібрав Фонд і хто саме їх виділив, у «Кіноарсеналі» поки не зізнаються. Проте вже є проекти, які Фонд підтримав: зокрема, це ретроспектива фільмів, у яких зіграв Богдан Ступка. Проект, присвячений 70–річчю актора, стартує сьогодні у столичному кінотеатрі «Україна». До п’ятого жовтня там показуватимуть стрічки різних років і від різних режисерів: від «Серця на долоні» Кшиштофа Зануссі до прем’єри — екранізації чеховської п’єси «Іванов» російського театрального режисера Вадима Дубровицького.

Олеся АНАСТАСЬЄВА

ДО РЕЧІ

Подібні фонди діють у багатьох країнах. Так, наприклад, у Росії є Фонд соціальної та економічної підтримки вітчизняної кінематографії, кошторис котрого передбачає як субсидії з дер­жавного бюджету, так і гроші інвесторів. Щороку Фонд визначає перелік кінокомпаній, які отримують гроші на виробництво фільмів. Цього року до переліку потрапило сім компаній (на одну менше ніж минулого року): «Централ Партнершип» (серед раніше відзнятих цією компанію стрічок — «Тарас Бульба», «Вовкодав», «Доктор Живаго»), СТВ (відома, зокрема, фільмами «Бумер», «Брат–2»), студія «ТРІТЕ» Нікіти Михалкова (в арсеналі якої стрічки «Цитадель», «Турецький гамбіт»), «Дирекція Кіно» (серед найвідоміших картин — «Іронія долі. Продовження»), «Таббак» (працювала над стрічкою «Денна варта»), «Арт Пікчерс Студія» (відома фільмом «Залюднений острів») і «Продюсерська фірма Ігоря Толстунова» («Схід–Захід», «Водій для Віри»). Окрім цього, інші компанії мають шанс отримати від Фонду кошти на підтримку у створенні та прокаті соціально важливих проектів — цього року таких виявилось 14.

ЦИТАТА

Олег Кохан,
генеральний продюсер кінокомпанії Sota Cinema Group:

— Подібні організації у всьому світі націлені на захист і протекціонізм національного кіновиробника, збільшення частки вітчизняних фільмів на кіноринку, де зараз превалює голлівудське кіно. На сьогоднішній день частка національного кінопродукту у Франції ставить понад 35%, у Польщі й Росії — понад 20%, а в Туреччині — 53%. Натомість в Україні за наявності лояльного глядача (за даними Інституту соціології НАН України, більше 70% українців хочуть дивитися українське кіно), цей відсоток наближається до нуля.