Крим у вогні. Визволення чи лише підготовка?
Крим перестав бути вітриною російської імперії. Він поволі стає її найдорожчим тягарем. >>
Українська політика збідніла на одну світлу постать, яких у нас не так і багато. На 63–му році пішов із життя голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Володимир Полохало. Нещодавно член фракції «БЮТ–Батьківщина» переніс важкий інсульт.
Володимир Іванович народився 28 квітня 1949 року в Києві. Закінчив історичний факультет університету ім. Шевченка, залишився там викладати. Наприкінці 90–х Полохало заснував журнал «Політична думка», який став справжнім явищем у науковій політологічній царині України і навіть усього пострадянського простору.
1998—1999 роках Володимир Полохало працював керівником управління внутрішньої політики адміністрації Президента. А в часи «пізнього Кучми» був одним із небагатьох політологів, які наважувалися висловлювати об’єктивні оцінки й критикувати владу. Друкувався в «Україні молодій», викладав політологію кільком «УМівцям»–студентам.
У 2006 році Полохало пішов у політику — потрапив у парламент за списком Блоку Юлії Тимошенко. Друг Полохала, депутат Сергій Терьохін, каже, що «Володя був такою собі «білою вороною» в депутатському серпентарії — чесним, завзятим, із напрочуд чистою душею».
У Володимира Івановича залишилися дружина і троє дітей.
Поховали його вчора на Байковому цвинтарі.
Пам’ятатимемо. Земля пухом.
Крим перестав бути вітриною російської імперії. Він поволі стає її найдорожчим тягарем. >>
З кожним днем усе складніше зрозуміти, де закінчується політика і починається «палата номер шість». >>
Гітанас Науседа, Президент Литви, заявив, що може допомогти у врегулюванні дипломатичного конфлікту між Києвом і Варшавою за їхньої згоди. >>
Орден Білого Орла вважається найвищою державною нагородою Польщі. >>
Зізнаюся: аж до вечора 19 червня я зберігав надію, що польським «правим» вистачить таки розуму й стриманості не доводити ситуацію з Орденом Білого Орла до точки неповернення. >>
Оцінка реальності розвитку подій — задача із зірочкою. Зважаючи, що багато з них є наслідком суб’єктивних оцінок — перетасування колоди геополітичних карт закуліссям глобалістів, гри лідерів країн. >>