Вільгельм Котарбінський, «Жертва» — найдорожчий лот аукціону.
Графіка зародилася ще на стінах печер, еволюціонувала й виборола свою нішу в мистецтві. Наскільки поціновують її українські колекціонери — покаже аукціон, який аукціонний дім «Дукат» проведе 1 жовтня. До цієї кульмінаційної події графічні творіння можна побачити на передаукційнній виставці в Музеї сучасного мистецтва України, яка триватиме до 30 вересня. У музеї експонується 120 робіт, датованих ХХ—ХХІ ст., якi створили переважно українськi та росiйськi митцi. Збирали експонати понад півроку. Чимало творінь не пройшли «кастинг», часом пильні мистецькі очі вагалися в автентичності робіт. Серед топ–творінь — графіка Єрмилова, Богомазова, Ройтбурда, Буряковської та інших відомих художників. Наявна й акварель Лимарєва, роботи якого нечасто зустрічаються на арт–ринку. Найдорожче творіння — Вільгельма Котарбінського «Жертва», цей лот стартує від 9 тисяч доларів.
«Якийсь час «мистецтво на папері» перебувало в тіні, хоча у всьому світі проводять аукціони графіки. У радянські часи колекціонування графічних робіт вважали елітарним. Думаю, українське арт–товариство вже дозріло до шанування такого мистецтва. Готувалися не стільки до аукціону, скільки до культурної події», — зізнається співзасновник «Дуката» Леонід Комський.
Передаукціонна виставка — світ антитези: монохромні творіння контрастують із кольоровими, зрозумілі образи — із неординарними, метафоричними. Графічні твори на різний смак, виконані «різнобарвними» техніками: олівець, гуаш, вугілля, туш, акварель, літографія, ліногравюра, офорт, мішана техніка. На папері спроектовані й авторські бачення популярних казок «Попелюшка», «Ріпка», «Снігова Королева». Прикметно, що серед тематичного розмаїття графік чільне місце посідають сюжети з українського життя, культури, літературних творів («Енеїди», «Слова о полку Ігоревім»). «Приємно, коли пропагують вітчизняне мистецтво. Комплекс меншовартості українців треба викорінювати. Ця подія важлива не тільки для «Дуката», а й для усвідомлення місця України в цьому світі», — вважає ліцитатор Анатолій Борсюк.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
