Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Вільгельм Котарбінський, «Жертва» — найдорожчий лот аукціону.
Графіка зародилася ще на стінах печер, еволюціонувала й виборола свою нішу в мистецтві. Наскільки поціновують її українські колекціонери — покаже аукціон, який аукціонний дім «Дукат» проведе 1 жовтня. До цієї кульмінаційної події графічні творіння можна побачити на передаукційнній виставці в Музеї сучасного мистецтва України, яка триватиме до 30 вересня. У музеї експонується 120 робіт, датованих ХХ—ХХІ ст., якi створили переважно українськi та росiйськi митцi. Збирали експонати понад півроку. Чимало творінь не пройшли «кастинг», часом пильні мистецькі очі вагалися в автентичності робіт. Серед топ–творінь — графіка Єрмилова, Богомазова, Ройтбурда, Буряковської та інших відомих художників. Наявна й акварель Лимарєва, роботи якого нечасто зустрічаються на арт–ринку. Найдорожче творіння — Вільгельма Котарбінського «Жертва», цей лот стартує від 9 тисяч доларів.
«Якийсь час «мистецтво на папері» перебувало в тіні, хоча у всьому світі проводять аукціони графіки. У радянські часи колекціонування графічних робіт вважали елітарним. Думаю, українське арт–товариство вже дозріло до шанування такого мистецтва. Готувалися не стільки до аукціону, скільки до культурної події», — зізнається співзасновник «Дуката» Леонід Комський.
Передаукціонна виставка — світ антитези: монохромні творіння контрастують із кольоровими, зрозумілі образи — із неординарними, метафоричними. Графічні твори на різний смак, виконані «різнобарвними» техніками: олівець, гуаш, вугілля, туш, акварель, літографія, ліногравюра, офорт, мішана техніка. На папері спроектовані й авторські бачення популярних казок «Попелюшка», «Ріпка», «Снігова Королева». Прикметно, що серед тематичного розмаїття графік чільне місце посідають сюжети з українського життя, культури, літературних творів («Енеїди», «Слова о полку Ігоревім»). «Приємно, коли пропагують вітчизняне мистецтво. Комплекс меншовартості українців треба викорінювати. Ця подія важлива не тільки для «Дуката», а й для усвідомлення місця України в цьому світі», — вважає ліцитатор Анатолій Борсюк.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>