«Оскара» не буде

Режисер Олег Фіалко урочисто перед телекамерами відкриває великий білий конверт, iз якого має витягнути бланк iз назвою фільму, що висуватимуть від України на здобуття «Оскара» у номінації «Фільм іноземною мовою» (ця урочистiсть має вiдбутися в Лос–Анджелесi 26 лютого 2012 року). У конференц–залі западає повна тиша. Уся увага журналістів зосереджена на аркуші білого паперу, витягнутого з конверта — абсолютного білого, з обох боків. «У цьому році нікого немає», — лунає кульмінаційна репліка Фіалка. Цей драматургічний хід, поставлений на прес–конференції 23 вересня, має стати прелюдією до розмови про те, що в Україні катма національного кінопродукту, а якщо щось і є, то для американської Академії кіномистецтв і наук його не існує, бо: а) він не має прокатної історії; б) касових зборів; в) не відповідає сучасним технічним вимогам — перелік можна продовжити... У цей час у Росії роздмухано скандал навколо «Цитаделі» Нікіти Михалкова (картина спірна, але в лонг–листі номінації «Фільм іноземною мовою» вона все ж має з’являтися), Німеччина висуває незвичайну «Піну» Віма Вендерса, в Ірані, де кінорежисери сидять у в’язницях, претендента вибирають із десятка заявок (у результаті висунуто лауреата Берлінале «Надер і Симін. Розлучення» Асгхара Фархаді). Україна заявить про себе на церемонії «Оскар» уже наступного року, амбіційно заявляють в Українському оскарівському комітеті.

До цього робота даної організації була спорадичною і викликала багато питань (пригадаймо висування на «Оскар» фільмів «Мамай» Олеся Саніна, «Аврора» Оксани Байрак та «Ілюзія страху» Олександра Кірієнка). Тепер усе має змінитися. «Ми поставили до відома Міністерство культури України та Державне агентство з питань кіно щодо створення Комітету при Асоціації продюсерів», — повідомив координатор Комітету Денис Масліков. Орган народився буквально на днях — 22 верес­ня, головою обрано Олега Фіалка, у його складі — 11 членів (серед них — лауреат так званої технiчної премiї «Оскар» Анатолiй Кокуш). Поспішність такої роботи пояснюється тим, що вже третього жовтня мають бути закриті списки по національних фільмах, що претендують на «Оскар». Тому український Комітет нашвидкуруч розглянув п’ять проектів і з’ясував, що жоден iз них не відповідає правилам відбору фільмів. Так, «Дніпро» Олександра Шапіро не був у прокаті, як і «Аня, «Волга», рок–н–рол» Костянтина Коновалова, творча група «У суботу» Олександра Міндадзе не складається в більшості з українців, альманах «Мудаки» не є повнометражним фільмом, а «Кохаю і крапка» (заявлений як перший український 3D фільм) Валерія Ямбурського відкликали самі продюсери.

«Ніхто не знав, як подаватися на «Оскар». Тому з цього року Комітет почне працювати на постійній основі й консультувати кінематографістів. Так, фільм має бути на плівці 35 чи 70 мм або в DCP (Digital Cinema Package) і мати прокатну історію не менше семи днів — до слова, цим ми стимулюватимемо продюсерів українських фільмів, щоб вони домовлялися із кінопрокатниками. Також ми домовилися з оскарівським комітетом Кіноакадемії про пiдтримку з їхнього боку», — анонсує Денис Масліков.

Чи буде з кого в Українi обирати на наступний «Оскар» — питання риторичне. Олег Фіалко констатує плачевне становище національного кінематографа, але в майбутнє дивиться позитивно. Окрім головування в оскарівському комітеті, він також входить до складу Експертної комісії Державної агенції з питань кіно, що відбирала проекти на державне фінансування на 2011—2012 роки. «Якщо наступного року в нас буде Кіра Муратова, Мирослав Слабошпицький, Любомир Кобильчук, Михайло Іллєнко, Валентин Васянович, то я думаю, що той урожай має бути більш досконалим і цікавим», — прогнозує Фіалко.