Рік Трампа, рік Зеленського. Не просто черговий рік війни
Це був рік двох уявлень, які зіткнулися лобами. Рік, коли Трамп дивився на Зеленського як на змінну в угоді, а Зеленський дивився на Трампа як на арбітра історії. >>
Робоча група з напрацювання виборчого законодавства залишить незмінними у законопроекті про вибори народних депутатів змішану виборчу систему та прохідний бар’єр на рівні 5 відсотків. Про це на вчорашній прес–конференції заявив голова робочої групи, міністр юстиції Олександр Лавринович, розповідаючи про реакцію української влади на зауваження Венеціанської комісії. Вчора Лавринович зустрівся з «венеціанцями» й висловив переконання, що після цієї розмови кількість зауважень зміниться.
«Як ви помітили, питання виборчої системи, відсотків не є предметом обговорення та експертизи. Тому я можу сказати, що питання виборчої системи та відсоткового бар’єру залишаться незмінними в цьому законопроекті. Далі визначатимуться народні депутати, які ухвалюватимуть цей проект», — заявив Олександр Лавринович.
За словами міністра, у висновку Венеціанської комісії є три зауваження, які точно не будуть враховані. Перше з них стосується виборчої системи. Комісія висловила думку, що найкращим варіантом була б пропорційна система на основі відкритих списків. Міністерство ж юстиції підготувало таблицю, в якій зазначило, що в Кодексі належної практики у виборчих справах, ухваленому Венеціанською комісією у 2002 році, «нема застережень щодо порядку висування кандидатів на виборах та характеру виборчої системи». «Це є внутрішньою справою країни», — вважають у відомстві Лавриновича.
Ще одне зауваження, яке українська влада залишить без уваги, — це пропозиція пом’якшити норму законодавства, котра забороняє балотуватися у народні депутати особам із судимістю. Як писала «УМ», Венеціанська комісія просить принаймні врахувати, чи людина скоїла важкий злочин, чи «легкий». «Стаття 76 Конституції чітко визначає, що не можуть бути кандидатами громадяни України, які засуджені і судимості яких не погашені. Це конституційне обмеження, до якого ми прив’язані. Очевидно, що ніхто не має права подавати до ВР проект закону, норми якого напряму суперечать Конституції. Ясно, що цього не буде», — зазначив Олександр Лавринович, відповідаючи на запитання «УМ». Окрім того, він поінформував, що на зустрічі з представниками Венеціанської комісії не порушували питання про допуск на вибори Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. «Звичайно, не можуть обговорюватись якісь персоналії під час підготовки проекту закону», — підкреслив міністр.
Третя норма, котру не буде враховано в проекті, — часовий період проживання в Україні для тих, хто хоче стати кандидатом. Він залишатиметься на рівні 5 років, бо це теж вимога Конституції.
Окрім таблички зауважень під рубрикою «не можуть бути враховані», представники міністерства роздали журналістам ще кілька таблиць: «є дискусійними», «потребують додаткового обговорення і прийняття рішень», «рекомендуються до врахування». Лавринович похвалився, що міністерство демонструє відкритість і ділиться з журналістами робочим документом. Принагідно «регіонал» узявся повчати журналістів за те, що ті нефахово підійшли до аналізу попередніх висновків Венеціанської комісії.
Що ж до проекту, то у вівторок відбудеться засідання робочої групи. Фахівці обговорять зауваження ВК, після чого документ ляже на стіл Президента. Лавринович не виключив, що його направлять у парламент до кінця наступного тижня. «Сподіваюсь, якщо Президент схвалить проект і внесе його в парламент іще у вересні, можна очікувати, що у жовтні або листопаді буде ухвалено остаточний документ», — сказав міністр.
Це був рік двох уявлень, які зіткнулися лобами. Рік, коли Трамп дивився на Зеленського як на змінну в угоді, а Зеленський дивився на Трампа як на арбітра історії. >>
Українська політика давно живе за законами барокового театру: тут королеви не йдуть у відставку — їх знімають із трону публічно, під камери, з коментарями експертів і заголовками, які ще вчора здавалися немислимими. >>
Усе вже стало очевидним: для світових еліт війна — це не трагедія, а інструмент перерозподілу. >>
Підписання плану процвітання України було скасоване через суперечки навколо Гренландії, які завадили намірам використати форум у Давосі для досягнення домовленостей між США, Україною та європейськими державами щодо гарантій безпеки та відновлення України. >>
До "Ради миру" щодо Гази президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає. >>
Застосування сили для захоплення Гренландії під питанням: президент США Дональд Трамп відмовився коментувати цю чутливу тему, натомість порадив країнам Європи займатись війною в Україні. >>