Де знайти «молоко молочне»?

За що споживач цінує кефір, йогурт, згущене молоко, плавлений сирок? За те, що ці продукти зроблені зі справжнього молока. А значить, несуть велику кількість повноцінних білків, поживних молочних жирів і цілого комплексу біодоступних мінеральних речовин та мікроелементів (зокрема кальцію, калію, фосфору, магнію). Також у деяких молочнокислих продуктах (наприклад, кефірі, йогурті) містяться мікроорганізми, які допомагають нормалізувати роботу органів травлення, зміцнити імунну систему, ефективно боротися з дисбактеріозами тощо.

Але все «працює» за однієї суттєвої умови: якщо продукти вироблені з коров’ячого молока, а не суміші рослинних білків, олій та консервантів. Лікарі стверджують, що продукти з натуральної молочної сировини справді несуть користь для здоров’я, а всілякі «хімічні коктейлі», навпаки, тільки подразнюють слизові оболонки шлунка та кишечнику і навантажують системи виділення (нирки, печінка) зайвою роботою. Тому порада лікарів — купувати «молоко молочне». Шкода лишень, що цю просту, здавалось б, рекомендацію не так уже й легко виконати.

«Молоко» з олії — і простіше, і дешевше

Знайти справжні молочні продукти на українських прилавках — завдання не з легких. Причому навіть постійні перевірки, під час яких виявляють численні порушення, кардинально нічого не змінюють. Узяти хоча б багаторічну епопею навколо згущеного молока. Починаючи з 2008 року, центр незалежних споживацьких експертиз ТЕСТ провів уже четверту серію лабораторних досліджень цього популярного продукту. І щоразу результати були стабільно неприємними: більше половини зразків «грішать» немолочними жирами, а відтак, є фальсифікованою «згущенкою». Чому це відбувається — ні для кого не секрет: так значно вигідніше для виробника...

«Виробництво згущених консервів із цукром традиційним способом — складний процес, — пояснює директор центру ТЕСТ Валентин Безрукий. — Він вимагає значних запасів сировини, дорогого обладнання та великих виробничих площ. Незбиране коров’яче молоко (з якого зазвичай виробляють консерви) — продукт, який швидко псується. І добре організувати збір сировини непросто. Набагато легше отримувати згущене молоко з цукром із сухого молока з додаванням рослинних жирів. Для виробника це простіше і, головне — дешевше».

Хоча рослинні жири у згущеному молоці або сметані — це не пліснява і не кишкова паличка, споживачеві такий продукт все одно може піти не на користь. А все тому, що рослинні інгредієнти, які додають у фальсифіковане молоко, сметану тощо, покликані максимально здешевити виробництво продукту. Тому нечесні виробники додають у молочну продукцію не дорогу, якісну оливкову олію (хоч така заміна коров’ячого молока все одно є фальсифікатом, але від неї принаймні великої шкоди немає), а дешеву пальмову, яка коштує навіть менше, ніж звичайна соняшникова олія. Про натуральне молоко вже навіть не йдеться...

Різні за якістю — на різні полиці?

Шкода, що українці не звикли ретельно вивчати написи на етикетці та зі збільшувальним склом розбирати дрібний шрифт (яким найчастіше і написано найважливіше про склад продукту). Люди зважають на назву — ту, що видно здалеку, ще на підході до вітрини — і на ціну, яка на тлі сусідів по полиці виглядає найпривабливішою. І якщо на пачці пишеться «сметанка», то в середньостатистичного споживача не з’явиться жодних сумнівів щодо походження продукту. А от якщо на пачці написано «сметанний продукт», тоді вже покупець розуміє: щось тут не те. І починає шукати додаткову інформацію — який продукт він насправді збирається купити.

Як розповів «УМ» виконувач обов’язків генерального директора заводу «Галактон» Юрій Луцков, серед виробників навіть були розмови про те, щоб спростити для покупця момент розрізнення «дійсно молочних» продуктів і «псевдомолочних» новотворів із додаванням рослинної сировини: «Висловлювали навіть пропозиції, щоб ці дві групи продуктів розміщувалися на різних полицях та мали різне маркування. Аби споживач міг легше орієнтуватися в цьому асортименті та свідомо вибирати той або інший продукт. А так що відбувається? Людина приходить у магазин, бачить на одній полиці 4—5 або більше банок того ж згущеного молока і думає, що всі вони приблизно однакові за якістю та складом. Тим паче, що майже на всіх написано про дотримання ГОСТу. Тому з цих банок люди вибирають ту, яка дешевша. І виробники добре знають: на копійку дешевше буде, і покупці будуть «краще брати». Але це нечесна гра, оскільки «рослинний» продукт обходиться виробникові набагато дешевше, ніж справжній молочний. Через це конкурувати з фальсифікаторами досить важко.

Для прикладу, на одній із нарад у Міністерстві сільського господарства виступав директор Первомайського молокозаводу. То він від душі просив усіх виробників поводитися по–людськи. Мовляв, якщо вже додають рослинні жири в продукцію, то про це треба обов’язково чесно писати на упаковці, і так, щоб людина цей напис помітила. Пам’ятаю, керівник Первомайського заводу казав: «Я просто не можу змагатися в ціні з тими, хто додає у згущене молоко 80% рослинних жирів і при цьому пише, що продукція відповідає ГОСТу». Це справді велика проблема. Але, на жаль, розмови про різні полиці для продуктів різної якості так і залишаються розмовами».

Потрібні незалежні лабораторії

Чому ж нечесні виробники вперто годують українців жировими сумішами незрозумілого походження замість нормальної сметани, масла, згущеного молока? Міжнародні експерти кажуть, що в Україні нормальні закони, ось тільки виконують їх ледве наполовину. Наявні на сьогодні служби контролю за якістю продуктів просто «падають» від напливу роботи. Контролери не встигають здійснювати стільки перевірок, скільки потрібно. Більше того, іноді виробникові буває простіше заплатити штраф, щоб від заводу «відчепилися», і далі штампувати продукт, на якому «наварюються» скажені гроші. Штраф у порівнянні з цими прибутками — дрібниця...

«Усі знають, що на ринку молочних продуктів є фальсифікат, обман споживачів, — зазначає генеральний директор компанії «Данон–Юнімілк» в Україні Даріо Маркетті. — Тому свого часу була створена Європейська бізнес–асоціація, щоб припинити фальсифікацію, яка завдає шкоди як споживачеві, так і тим, хто випускає якісну продукцію. Ми в складі цієї асоціації зараз активно співпрацюємо з Міністерством охорони здоров’я та Міністерством сільського господарства для подолання проблеми. Зараз в Україні важливе широке інформування населення. Хай споживач візьме за правило уважно читати, що написано на етикетці. Потрібні незалежні лабораторії, які дають точну відповідь — де є рослинні жири, де їх немає. І більш жорсткий контроль за якістю продукції. А головне — потрібні державні органи, які керуватимуть усім цим процесом».

УВАГА!

Серед молочних продуктів нерідко зустрічаються випадки фальсифікації, коли рослинні жири додають у продукт «підпільно», без зазначення на упаковці. Наприклад, продукт носить назву «сметана», склад на етикетці зазначено начебто правильний (вершки, закваска), і навіть на смак — ніби звичайна сметана. А перевірка в лабораторії показує, що вона містить рослинний жир. Причому іноді трапляється «сметана», яка містить сам лише рослинний жир і жодної краплі молочного. Найбільша проблема полягає в тому, що визначити «на око» наявність рослинного жиру в молочному продукті неможливо. Висновок можна отримати тільки в лабораторії.