Київська міська держадміністрація розробила проект документа, який установить низку обмежень при проведенні масових акцій у столиці України. Головне — КМДА планує убезпечити керівників держави, парламент та власне мерію від настирливих демонстрантів. «Масові заходи поблизу будинків, у яких розміщені державні органи влади та органи місцевого самоврядування, можуть проводитися на відстані від них не менш як 100 метрів, якщо інше не передбачене відповідними рішеннями цих органів, або у спеціально відведених для цього місцях», — йдеться в пункті 11.3 проекту.
Повна назва документа — «Положення про порядок організації та проведення недержавних масових громадських заходів політичного, культурно–просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру, кіно– та телезйомок у місті Києві». Папір має затвердити Київська міська рада.
Проект передбачає й інші одіозні норми, що не мають нічого спільного з усталеними нормами демократії. Зокрема, забороняється «самовільне встановлення малих архітектурних форм... у місцях проведення масових заходів». Також проект зобов’язує організаторів щонайменше за 10 днів повідомляти про плановану акцію. Це абсурд, адже часто буває, що громадяни виходять на вулиці одразу після того, як орган влади виніс сумнівне рішення.
Голова КМДА Олександр Попов учора заявив, що сам він іще не бачив проекту, і при цьому висловився проти «наступів на демократію». «Ми дуже демократичні. Якщо не так — давайте нам якісь поради, зауваження, пропозиції. Бо моя принципова думка: без демократичних процесів ми не будемо мати нормального суспільства», — цитує Попова «Українська правда».
Головне зауваження від експертів: проект містить неконституційні положення. «Орган місцевого самоврядування, яким є Київська міська рада, не має права ухвалювати жодних рішень чи положень, що регламентують реалізацію громадянами такого основоположного права, як право на мирні зібрання, гарантоване статтею 39 Конституції України. Ухваливши подібне положення, Київрада перевищить свої повноваження і порушить не лише Конституцію, а й норми Кримінального кодексу», — вважає правозахисник Володимир Чемерис, директор Інституту «Республіка», а в минулому — співкоординатор акції «Україна без Кучми».
Ідея обмежити масові акції — не нова. Кожен другий голова КМДА або міністр внутрішніх справ пропонує винести мітинги кудись подалі, за межі центральної частини Києва (згадаймо давні ініціативи Олександра Омельченка, який у 2002 році пропонував мітингувати на стадіоні «Чайка»; або свіжі — Анатолія Могильова, який теж хотів виділити для невдоволених «спеціальне поле» за містом). У часи «пізнього Кучми» схожий проект було зареєстровано й у Верховній Раді. Відповідальність за це рішення мали узяти на себе народні депутати. Цього ж разу сумнівну ініціативу перекладають на рівень київської влади, причому навіть не обраної, а призначеної указами Президента Януковича.
«Влада вирішила здійснити цю ініціативу не в публічній площині, а в такій адміністративній і дещо рутинній манері — через КМДА, — коментує ситуацію для «УМ» політолог Вадим Карасьов. — Якби цей проект розглядався, наприклад, у парламенті, це спричинило б значний розголос і відповідні репутаційні втрати для влади. Окрім того, якби ця ініціатива виходила від центральних органів влади, це було б проявом слабкості (в даному випадку — перед масовими протестами). Нинішня влада і Партія регіонів зокрема люблять «гратися в силу», їм подобається імідж впевненої в собі структури. Щоб уникнути подібних наслідків, вони вирішили провести це питання через адміністративне рішення. Хоча всі розуміють, що не Попов був ініціатором цього рішення, не Хрещатик, — а його «хрещені батьки», які сидять на пагорбах вище над Хрещатиком...»
Позавчорашня акція «афганців» завершилась зустріччю з віце–прем’єром Сергієм Тігіпком. Він вийшов до учасників мітингу й заявив, що без відома їх представників рішення щодо урізання пільг не прийматиметься. «Це слово Прем’єр–міністра і слово Голови Верховної Ради», — цитує Тігіпка агенція «Ліга». Учасники акції зустрічали урядовця криками «Ганьба!»
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
