Прем’єрміністр Микола Азаров, схоже, не надто вірить в успіх московського діалогу гаранта української Конституції. Принаймні головна думка, якій Микола Янович присвятив левову частку вчорашнього засідання уряду, стосувалася енергоощадливості. Прем’єр вважає, що його нову улюблену ідею — імпортозаміщення — треба реалізовувати через програми збереження енергії. «Бюджет 2012 року має стати бюджетом розвитку через енергоефективність», — не втримався він від чергової фразигасла.
Під словом «заміщення» Микола Янович розуміє не тільки перехід iз газу на вугілля, а й кінець практики, коли українці масово обігрівали (і продовжують це робити) своїми теплоносіями високі шари атмосфери. Щоби зрозуміти, на чому можна заощадити, пан Азаров традиційно вирушив у народ. Місцем чергової вилазки його помічники обрали Київську школу №18, де пильний погляд Прем’єра виявив автономну теплову насосну установку. «Поперше, тепер школа має гарантоване автономне тепло і гарячу воду. Подруге, термін окупності — близько п’яти років, але вже з першого дня роботи це устаткування економить такий дорогий зараз газ», — ковзаючи поглядом по паперу, поділився емоціями очільник уряду і постановив усім переймати досвід. Навіть вказав назву київського підприємства, що випускає енергозберігаючі покриття для електричних плит, бойлерів, хлібопекарень. У якого, мовляв, треба цей товар купувати. Бо негоже, якщо електроплити у Південній Кореї чи Азербайджані мають київське покриття, а у нас — ні.
Відповідальним за процес Прем’єр визначив Державне агентство з питань енергозбереження. Адже сьогодні — на спільну і повністю консолідовану думку Прем’єрміністра Азарова та директора того самого підприємства, що дозволяє заощаджувати тепло — жодної користі ця держструктура для держави не приносить.
А ТИМ ЧАСОМ
Подумаєш, Ботсвана... Це сильна і могутня держава!
Учора Микола Азаров оприлюднив інформацію тижневої давності про рейтинг України, який присвоїв нам Всесвітній економічний форум. Сумна статистика — що Україна знаходиться на 82му місці у світі, поряд iз Ботстваною, Трінідадом і Тобаго, а також Намібією — чомусь дуже втішила нашого Яновича. Мабуть, Прем’єр зосередив увагу лише на динаміці рейтингу, а наша держава таки поліпшила свою позицію: торік ми були 89ми. Свою радість пан Азаров намагався висловити якось повізантійськи вітієвато: «Днями експерти і журналісти несподівано порадували уряд. Ви знаєте, нас і критика стимулює. Але краще — об’єктивна оцінка експертів». Тим часом поза увагою Прем’єра залишилися деякі інші малоприємні нюанси: найбільшими проблемами у нас, на думку тих самих об’єктивних експертів, лишаються корупція, податкове регулювання, доступ до фінансування та неефективна державна бюрократія.
Ну а за деякими пунктами рейтингу ми аж ніяк не на почесному 82му місці. Скажімо, у макроекономічному становищі ми 112ті, за ефективністю ринків товарів — 129ті, розвитком фінансового ринку — 116ті, рівнем інновацій, до яких закликає Прем’єр, — 93ті...