На годиннику літо. Цілий рік

21.09.2011
На годиннику літо. Цілий рік

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

В останню неділю жовтня ось уже впродовж багатьох років ми переводили стрілки годинників назад. І викроювали таким чином собі одну зайву годинку ранкового сну. Проте з нинішнього жовтня поспати довше не вдасться: учора парламент ухвалив проект постанови «Про зміну порядку обчислення часу на території України». Тож відтепер ми припиняємо маніпуляції зі стрілками і залишаємося жити за лiтнiм часом.

Слід зазначити, що на вчорашній розгляд Верховної Ради було винесено одразу два «часових» законопроекти. Один — від екс–БЮТівця Олега Надоші, інший — від «регіонала» Вадима Колесніченка. Між ними є одна принципова різниця: Надоша пропонував залишитися на літньому часі, тобто всій країні жити на годину вперед від звичного природного часу, а Колесніченко пропонував перевестися в жовтні на зимовий час і постійно жити за ним. Проте до розгляду останнього черга взагалі не дійшла — депутати 266 голосами ухвалили проект Надоші.

 

Скільки заощаджуємо, ніхто не знає

Коли в Радянському Союзі років з 30 тому вперше перевели стрілки годинників на літній час, то вбачали в цьому економічну доцільність. Мовляв, таким чином зросте тривалість світлового дня, а отже, споживання електроенергії для освітлення приміщень зменшиться. Звісно, в часи, коли у квартирах з електроприладів були максимум холодильник, праска та телевізор, це, може, й було доцільно. А нині, коли в хатах звичними стали ще й пральні машини, комп’ютери, електрочайники, кавоварки, мікрохвильові пічки, фени, кондиціонери, обігрівачі, бойлери й інша побутова техніка, та кількість електрики, яку споживають власне на освітлення, становить незначний відсоток. То скільки ж ми насправді заощаджуємо?

Пригадую, під час однієї з подій я поцікавилася в голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Миколи Пашкевича, яку реальну економію дає нам щорічне переведення стрілок годинника на літній час. Виявилося, що ніхто в країні того до пуття не знає. «Я особисто не бачив і не маю ніяких економічних обґрунтувань щодо процесу переведення стрілок, — сказав тоді Микола Пашкевич. — До сьогодні ніхто не порахував реальну користь від цього. Думаю, якби дати таке завдання якомусь з інститутів Академії наук, то було б цікаво подивитися на результати тих досліджень. У нашого ж агентства для цього немає коштів».

Про те, що дослідження економічної доцільності переведення стрілок на літній і зимовий час на державному рівні не проводили, говорить і голова спеціальної Державної комісії єдиного часу й еталонних частот Ярослав Яцків. Учений вважає, що сьогодні економія електроенергії на переведеннi годинникових стрілок в Україні дуже незначна.

Утiм «УМ» знайшла науковця, який проводив відповідні розрахунки і вважає, що переводити стрілки все ж економічно доцільно. Це доцент Інституту електромеханіки і енергоменеджменту Одеського політехнічного університету Анатолій Бондарчук. Але для того, щоб справді мати якнайбільший зиск, нам потрібно до нинішнього «літнього» часу навесні знову додати одну годину. «Україна розташовується в першому, другому та третьому часових поясах. І найоптимальніший варіант для нас — перевести стрілки годинників на годину вперед від тієї системи, яку ми сьогодні використовуємо, — каже Анатолій Сергійович. — Ось тоді ми мали б значний економічний ефект. Це було обраховано шляхом моделювання споживання електроенергії в залежності від освітлення, хмарності та врахування інших показників. Якщо говорити про гроші, то тільки на електроенергії Україна могла б економити близько 300 мільйонів гривень на рік. А якщо врахувати й інші показники (наприклад, штрафи за викиди шкідливих речовин), то ця сума може вилитися і до півмільярда гривень».

Учений нагадує, що американці в 2005 році перейшли на нову систему обліку часу: вони на три тижні раніше, ніж ми, переводять годинники на «літній» час навесні й на один тиждень пізніше переходять восени на зимовий час. «Американці за рахунок того, що відкоригували свою систему відліку часу, до 2020 року отримають економічний ефект у розмірі близько 4,4 мільярда доларів, — каже Анатолій Бондарчук. —Це рівнозначно тому, що можна не збудувати три електростанції, зменшити кількість викидів на сотні мільйонів тонн. У мене були розрахунки, що для України, враховуючи її географічне розташування, було б доцільно переходити на літній відлік часу не наприкінці березня, а наприкінці лютого».

Шкода чи економія?

Натомість медики вважають, що шкода для організму від маніпуляцій стрілками значна. Саме тому навесні цього року Росія вирішила постійно жити за лiтнiм часом. Грузія аналогічне рішення ухвалила ще восени 2005 року, а в Білорусі відповідний указ «бацьки» Лукашенка з’явився минулої п’ятниці.

Анатолій Бондарчук погоджується, що для людини найліпше — жити «в ногу» з тим часом, який відповідає місцевому поясу. «Але Російська академія медичних наук якось досліджувала це питання. І вона не виявила, що переведення стрілок годинника на годину аж так сильно впливає на організм, — каже пан Анатолій. — Цей дисинхроз, тобто глибокий розлад внутрішнього «біологічного» годинника людини, відбувається тільки тоді, коли стрибок часу відбувається на три–чотири і більше годин. Ось тоді організм це справді сильно відчуває». Учений додає, що коли йдеться лише про переведення стрілок на годину вперед, то до цього можна підготуватися. Наприклад, за тиждень до переведення почати прокидатися щодня на десять хвилин раніше, організм таким чином поступово адаптується і потім цілої години взагалі «не помітить».

Важливо, що в даному ж випадку ми не повертаємося до нашого комфортного часового поясу. Депутати змушують нас, за прикладом Росії, постійно жити на годину вперед. Що цікаво, не проводили жодних розрахунків — ні економічної доцільності, ні впливу на здоров’я людини. Якщо подивитися на пояснювальні записки обох законопроектів, то побачимо, що обґрунтуванням цих змін є якісь загальновідомі уявлення або ж дослідження зарубіжних учених. Хоча країни Європи та США, якi тi дослiдження проводили, не вiдмовилися вiд iдеї переведення стрiлок.

 

ЧИМ ОБҐРУНТУВАЛИ

З пояснювальної записки до законопроекту Олега Надоші:

«Щорічне переведення годинників на зимовий i літній час викликає так званий часовий стрес і негативно впливає на психологічний i фізичний стан людини, а це — більші витрати, ніж незначна економія електроенергії. Люди добре відчувають зміну біоритмів у природі. У періоди переведення годинників — навесні та восени — кількість звернень до лікарів зазвичай зростає. Зміну біоритмів хворі люди відчувають набагато більше, ніж здорові, у них спостерігаються патологічні реакції. Переведення годинника для одних — це загострення хвороби, а для інших — просто дискомфорт. У такі перехідні періоди багато людей скаржаться на погане самопочуття, адже навіть незначне зміщення часу — це пряме і грубе порушення біологічного годинника. Як наслідок — підвищена чутливість та емоційність, утомлюваність, порушення сну та загострення хронічних захворювань».

З пояснювальної записки до законопроекту Вадима Колесніченка:

«...Британські дослідники встановили, що більше 15% населення країн, де переводять стрілки годинника, сприймають це досить важко. Медичні дослідження спеціалістів Міжрегіональної асоціації «Сібірскоє соглашеніє», які були проведені в період iз 1994–го по 2000 роки, показали, що після переходу на літній час кількість викликів карети швидкої допомоги збільшилася на 12% у перші 5 днів; кількість нещасних випадків у перші 5 днів зросла на 11%, а до 15–го дня — на 29%; кількість самогубств у перші 5 днів збільшилася на 66%; на 8—10% зросла кількість людей iз високим рівнем психоемоційного стресу і в 2,5 раза — показник конфліктності людей; відбулося загострення хронічних хвороб.

Клінічні дані свідчать про стрес–реакцію на зміну часу і у здорових людей, причому всі показники функціонування організму повертаються до нормального рівня лише через 2–3 тижні. Це пов’язано з тим, що переведення стрілок годинника зачіпає всі фізіологічні процеси в нашому організмі. Щорічне переведення стрілок дає поштовх до загострення хвороб...

У зв’язку з цим близько 80 різних країн світу, серед яких Китай, Японія, Ісландія, Грузія, не застосовують практику переходу на літній та зимовий час».