«Афганський» наступ

Влада нажила собі сильного ворога. Вчора під стінами парламенту зібралося близько п’яти тисяч осіб, переважно — ветеранів війни в Афганістані. Ці чоловіки наганяли страх на депутатів Верховної Ради і на міліціонерів, яких мобілізували охороняти будівлю законодавчого органу. Свого часу вони пройшли горнило війни, знають ціну життю, вміють постояти за себе, солідарні з товаришами. Сильні не лише духом, а й фізично, вчора вони прорвали металевий парапет перед входом до Верховної Ради. Вимога «афганців» — відкликати проект Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який насправді стосується не стільки судів, скільки обмежує пільги для низки категорій громадян, зокрема воїнів–«афганців».

«Цю юринду треба скасувати»

Металеву огорожу прорвали у кількох місцях. Відразу після атаки демонстранти кинулися до входу в будівлю парламенту. Звідти їх відтіснив наряд «Беркута»... «А що його ламати, той паркан? Хлопці пройшли війну — їм це легко», — поділився враженнями про штурм Леонід, який приїхав на акцію з Миронівського району (Київщина). Втім «афганець» каже, що перед початком акції серед учасників не обговорювалася можливість прориву. «Ми зібралися сюди, щоб цю юринду (проект) скасували. А депутати підійшли до нас, кажуть: «зробимо це пізніше», «будемо говорити»... А наші не згодні — почався штурм. Ми не готувались. Але пішла команда — рвонули», — розповів Леонід кореспонденту «УМ».

«Ми свого доб’ємося! Ми не прийшли сюди просити — просити не треба! Ми прийшли вимагати, — наголосив у коментарі «УМ» Микола, один з організаторів акції. — Парадокс: їм вистачає грошей побудувати вертолітний майданчик. А ми кажемо, щоб матерям загиблих воїнів доплатили по 130 гривень — а раптом син приносив би цій жінці 5 тисяч? Але це для них уже забагато»

«Чекаєш кращого, а кращого нема»

Учорашня акція проходила без політичних гасел, хоча за своєю суттю вона, безумовно, була політичною. Серед політичних вимог акції був розпуск парламенту. Але на цій ініціативі артикулювали незначну увагу, зосереджуючись насамперед на соціальній складовій.

«Політична вимога у нас одна — щоб Україна процвітала і її не грабували, — розповів «УМ» пан Микола. — Кожен політик, який приходить до влади, багато обіцяє, а потім приходить до корита і, крім крадіжок, нічого нема. Як жити у цій країні? Щодня чекаєш кращого, а кращого нема! Їм легше звинуватити підприємців у тому, що ті не платять податків, замість вивести своє майно з офшорних зон».

Головними візуальними ознаками демонстрації були військові камуфляжі. На одязі ветеранів висіли значки, нагороди і СРСР, і незалежної України. У натовпі виднілися прапори організацій «Ніхто, крім нас», Української спілки воїнів Афганістану. На мітингу траплялися люди з символікою Радянського Союзу, атрибутикою донецького «Шахтаря»...

Найбільш подразливими були кілька стягів Компартії. Біля старших людей постійно спалахували дискусії. «Жінки, ви були в Афганістані? А я був. І бачив, що таке партія!» — намагався присоромити «червоних» один із ветеранів. Зрештою, в одного довговолосого хлопця не вистачило терпіння й він вирвав у дідуся червоний прапор. Древко тріснуло, а дід вхопив парубка за чуприну. Правоохоронці із «афганцями» швидко втихомирили бунтарів.

Погони проти погонів

Під час штурму відбулося кілька локальних сутичок між демонстрантами та працівниками міліції. За словами учасників мітингу, правоохоронці застосовували сльозогінний газ...

Молоді міліціонери дивилися на ветеранів із пошаною, а дехто й із острахом. Учасники акції намагалися задобрити правоохоронців. «Колись нас посилали туди і теж казали, що подбають про нас. А потім усе перевернулося, ми до них, а вони кажуть: «Це ж не ми вас посилали». Пам’ятайте про це. Вам теж жити з цією пенсією!» — апелювали до молодих бійців колишні вояки.

Працівники міліції надалі дуже пильно реагували на кожен рух демонстрантів. Зокрема, в момент, коли ініціативна група пішла до одного із входів ВР на переговори, біля парламентського будинку вишикувалися кілька рядів «Беркута». А йшлося ж лише про діалог...

Далі — не буде?

Коли цей номер готувався до друку, ініціативна група шукала можливості потрапити у ВР. На «прес–точці» парламенту тим часом виступив колишній депутат, ветеран Афганістану Сергій Червонописький.

Акція отримала чималий резонанс, отож подружитися з демонстрантами зголосилися різні політичні сили. Зокрема, про перепустки для ініціативної групи домовлялися комуніст Євген Царьков і «нашоукраїнець» Станіслав Аржевітін. У натовпі блукали БЮТівці Роман Забзалюк (теж «афганець») і Михайло Волинець. Найбільше гніву на свою адресу довелося почути «регіоналам» Олександру Єфремову та Ярославу Сухому — представникам правлячої більшості, які наважилися «піти в народ».

Голова Верховної Ради Володимир Литвин закликав профільний комітет доопрацювати проект, який уже було ухвалено в першому читанні. «Бо якщо ви думаєте, що хтось залишиться у цій сесійній залі після того, як зайдуть сюди люди, то я думаю, ви глибоко помиляєтесь», — попередив спікер.

Уряд сформував робочу групу для вдосконалення проекту й делегував туди віце–прем’єра Сергія Тігіпка.

Водночас, організатори акції не хочуть іти на переговори у робочі групи. Вони наполягають — скасувати закон.

...А тим часом міліція вдалася до коронного трюку — взяла «на приціл» організаторів мітингу. Так, було встановлено особу, «що закликала учасників акції біля стін Верховної Ради до більш активних дій», повідомили у МВС. Розпочато перевірку, за результатами якої буде ухвалено процесуальне рішення.

ДОВІДКА «УМ»

Проект №9127 у перехідних положеннях передбачає обмеження або скасування пільг для мільйонів українських громадян різних категорій. Відповідні зміни вносяться до законів про міліцію, прокуратуру, закону про захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, гірничний закон, закон про соціальний захист дітей війни тощо. «У разі ухвалення цього проекту рівень гарантованих державою соціальних стандартів визначатиме не закон, а Кабмін — своїми підзаконними актами. Фактично — Мінфін, у ручному режимі. Так, як захоче», — заявив народний депутат Анатолій Гриценко. 9 вересня у першому читанні цей проект підтримало 246 депутатів.