Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Після двох не надто успішних — якщо говорити про рівень організації та конкурсні фільми, а не про візити іменитих зірок на кшталт Едріана Броуді, Отара Іоселіані, Армена Джигарханяна та ін. — років роботи, а також після відходу від справ його президента Богдана Ступки були прогнози, що Київський міжнародний кінофестиваль потихенько згасне. Проте переживши всі чутки й незгоди, він усе–таки вимучено вийшов на черговий етап забігу. Старт ІІІ КМКФ буде дано завтра, 17 вересня, триватиме дійство до 22 вересня.
Здається, організатори знайшли оптимальний формат для свого дітища: від закритого елітного клубу, коли конкурсні фільми показували у невеличкому прес–залі п’ятизіркового київського готелю, до демократичного фестивалю open air. Тепер покази конкурсних картин, а також церемонії відкриття та закриття відбуватимуться на Софійській площі: фільми демонструватимуть на спеціально встановленому екрані розміром 23х12м. Загалом на фестиваль відібрано понад 150 стрічок, частина з яких складає наповнення двох конкурсних програм: повнометражних та короткометражних фільмів.
Однією з найвизначніших подій фестивалю стане прем’єра багатостраждальної роботи Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (у ролях — Дмитро Лінартович, Віталій Лінецький, Віктор Андрієнко). Фільм, який не встигли закінчити до Одеського кінофестивалю, у Києві покажуть у рамках основного конкурсу. Загалом у цій програмі зібрано вісім картин, які представляють Нідерланди, Туреччину, Росію, Грецію, Єгипет, Польщу, Сербію. Значно ширшим буде конкурс короткого метру: 22 фільми, з яких чотири — українські («Чудеса в кепці», реж. Анатолій Григор’єв (у ролях — Олексій Вертинський), «Посланець», реж. Віктор Шур, «Вісь», реж. Борис Шустерман, «Врятована», реж. Марія Морозова). Покази короткометражних стрічок, як і фільмів спеціальної програми соціального кіно, проходитимуть у приміщенні музею «Золоті ворота», куди вхід, як і на перегляди на Софійській площі, — вільний. Більше того, суддями повнометражних картин виступлять самі глядачі (голосування відбуватиметься у форматі онлайн). Короткий же метр оцінюватиме професійне журі: італійський продюсер Анджело Джаконо, український актор та режисер Григорій Гладій, шведський співак, фронтмен групи Vacuum Матіас Ліндблум, турецький режисер Аталай Ташдикен і композитор Вадим Храпачев. Щодо призів — організатори ще не визначилися.
Очевидно, що бюджетні можливості цьогорічного КМКФ досить обмеженні, тому його організатори, випустивши фестиваль на площу просто неба, згадали ще про одну демократичну одиницю — студентів. Планується, що вісім груп, які представляють українські виші, будуть знімати короткометражки на тему «Кохання та музика», що у подальшому мають створити цілісний кіноальманах.
Також у рамках фестивалю у приміщенні «Золотих воріт» сьогодні відкриють виставку робіт знаменитого фотохудожника Миколи Гнисюка, який працював на знімальних майданчиках Нікіти Міхалкова, Ельдара Рязанова, Мілоша Формана і Марчелло Мастронні, створював портфоліо Фаїні Раневській, Сергію Бондарчуку, Інні Чуріковій та Олександру Абдулову. Виставку можна буде відвідати щоденно з 10.00 до 22.00 до 22 вересня включно.
Відкриє фестиваль 17 вересня о 19.30 російська картина Ігоря Копилова «Не скажу» (у ролях акторське подружжя Єлизавета Боярська та Максим Матвєєв). Закриє — робота італійського майстра Еудженіо Каппуччо «Я скажу тобі «так». Щодо іменитих гостей, то КМКФ обіцяє привезти в Київ екзотичного красеня Марка Дакаскоса.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>