Маск–халатність

Народні депутати розродилися черговою «геніальною» ідеєю «на благо нації». Тепер парламентарії вирішили подбати про зовнішній вигляд українців, бо ті «неправильно» вдягнені. Відтак минулого четверга Верховна Рада ухвалила (поки що лише в першому читанні) законопроект із забороною носити камуфляжний одяг та використовувати національну символіку у формі особам, які «не мають на це прав».

Якщо закон набуде чинності, без улюбленого камуфляжу типу «дубок», «флектарн» тощо залишаться пейнтболісти й історичні реконструктори; буде запроваджено штрафи для мисливців та рибалок, охоронців, продавців форменого одягу й просто любителів стилю «мілітарі». Навіть прогресивній соціалістці Наталії Вітренко доведеться надягати на риболовлю більш «гламурний» одяг.

При цьому експерти, аналізуючи ініціативу законотворців, сходяться на одному: нові «камуфляжні» правила битимуть насамперед по правих та патріотичних організаціях, чиї активісти полюбляють військову форму. Готуються додаткові репресивні заходи для тих, хто «не по формі» не тільки одягається, а й думає.

Демілітаризуйся! Здай свої штани!

Законопроект №4585 від 19.11.2010 має назву «Про внесення змін до деяких законів України щодо носіння форменого одягу, використання знаків розрізнення та символіки». Це колективна творчість нардепів, що представляють різні фракції: Грицак і Кузьмук — «регіонали», Зарубінський — «литвинівець», Бевз — комуніст, Петрук — БЮТівець, Бобильов — колишній «НУНСівець», тепер — член групи «Реформи заради майбутнього».

Автори законопроекту, частина яких — колишні «силовики», пояснюють свою ініціативу тим, що новий закон має сприяти «упередженню злочинних дій, пов’язаних із використанням форменого одягу, випадкам зловживання громадськими особами своїм становищем із використанням звань, погонів, символіки, знаків розрізнення начальницького і рядового складу Збройних сил України та інших військових формувань». Також нововведення має на меті «декриміналізацію» й «демілітаризацію суспільства» (тепер, виходить, для добровільного роззброєння здати рушницю недостатньо — треба віддати й камуфляжні штани).

Так, законом буде заборонено «носіння військової форми одягу ЗСУ, інших військових формувань, знаків розрізнення, використання колористики «камуфляж» для військовослужбовців та осіб, які мають спеціальні звання, особами, які не мають на це права».

На додачу закон забороняє купівлю, продаж, зберігання чи обмін медалей, нагрудних знаків до почесного звання особою, яка не має на те права. Виходить, що теоретично можна нарватися на штраф навіть за зберігання дідового ордена без відповідного документа.

Також накладуть вето на використання у символіці організацій не тільки військових, а й релігійних символів (але яких саме — питання відкрите).

За непослух передбачено штраф: перший раз із порушника в формі стягнуть 170—225 грн., а вдруге за рік упійманий камуфляж потягне на 225—850 грн.

А в тому, що порушників в уніформі «пастимуть» активно, носії камуфляжу не сумніваються.

Екс–міністр оборони, народний депутат від «НУНС» Анатолій Гриценко в цілому схвалює цю законодавчу ініціативу. «Потрібно зупинити маразм, коли ряджені ходять вулицями з лампасами і великими зірками, а солдати і офіцери віддають їм честь», — каже Гриценко. Він упевнений: перед затвердженням у другому читанні із закону викинуть покарання за використання звичайного камуфляжу в побуті, тож рибалкам і мисливцям хвилюватись нічого.

Та й самі автори законопроекту, як–от нардеп Олександр Кузьмук, після здійнятої громадськістю бучі зауважують: мовляв, на штани у стилі «мілітарі» ніхто не полюватиме.

«Наїзд» на правих

Але ще не відомо, чи зазнає проект змін (і яких саме) перед затвердженням у цілому.

До того ж у законопроекті криється ще одна підступна норма: політичні чи громадські організації, які використовують формений одяг, знаки розрізнення військових і спеціальних звань ЗСУ, за це позбавлятимуться легалізації. А військову форму використовують практично всі ультраправі націоналістичні організації — УНА–УНСО, «Тризуб», «Патріот України». Представники цих формувань підтримують заборону цивільним використовувати знаки розрізнення діючих українських силових підрозділів. Але щодо іншого — не сумніваються: влада боїться зростання кількості патріотичних парамілітарних організацій, тому й намагається встромляти їм палиці в колеса.

«Цей закон спеціально створений для перешкоджання діяльності правих націоналістичних формувань, — каже в коментарі «УМ» Валерій Воронов, голова київської обласної організації УНА–УНСО. — Уявіть собі ситуацію: від якоїсь організації подається заявка на проведення пікету, акції, куди хтось один під виглядом учасника приходить у камуфляжних штанях, — і ось вам підстава для заборони політичної чи громадської організації».

Унсовці вважають, що поява таких ініціатив — невипадкова. «Цей законопроект був поданий на розгляд ВР у листопаді минулого року — якраз у розпал «податкового майдану», — нагадує Воронов. — А прийнятий він зараз, у розпал справ Тимошенко, Луценка, у період загострення політичної ситуації в Україні. Це свідчення того, що влада боїться власного народу, відчуває небезпеку для себе. І хоче тримати кожного, хто носить камуфляжну форму, на гачку».

Адвокат Сидір Кізін теж вбачає у цьому законі дивну фобію державних мужів: «Люди самі вправі обирати, який одяг їм носити. Достатньо було б урегулювати питання зі знаками розрізнення, а щодо камуфляжної форми — то в законопроекті очевидний перебір. Це свідчить про одне: влада боїться самоорганізації суспільства».

Сидір передбачає, що новим законом зможуть скористатися правоохоронні органи для репресивних заходів проти неугодних. «Ми ж знаємо, як працює наша міліція. Навіть якщо та форма буде відрізнятися від військової чи міліцейської, все одно затримуватимуть людей до «з’ясовування обставин». Це буде ще один спосіб боротися з громадськими організаціями», — каже в коментарі «УМ» Кізін, що спеціалізується на юридичному захисті активістів правих організацій, яких переслідує влада.

Водночас правник вважає: будь–яка людина матиме підстави оскаржити в суді право носити обраний одяг.

У разі ухвалення закону 4585 обіцяють не сидіти, склавши руки, й активісти націонал–патріотичних формувань — проводитимуть широкомасштабні акції протесту.

«Бізнесу дадуть під дих»

Ініціативи парламентарів вочевидь відчутно зачеплять й інтереси бізнесу, пов’язаного з товарами мілітарної тематики. Максим Вольф, колишній власник магазину одягу в стилі «мілітарі», зазначає: «Матеріал, із якого шиють камуфляж «дубок», — це дешева китайська тканина, називається саржа. І шиють спецодяг із цієї тканини не від заможного життя, а тільки тому, що це нормальна тканина за адекватні гроші. Було б щось дешевше й краще — шили б з іншого. У нас три чверті виробництва спецодягу базується на такій саржі. І запаси цієї тканини величезні: усі фабрики спецодягу вважають своїм обов’язком «затаритися» нею на півроку вперед. Як тільки закон приймуть і почнуть давати [носіям камуфляжу] по руках, люди, які вкладали в це гроші, створювали робочі місця, готували складські запаси, платили податки, пролетять — їм доведеться цю тканину спалити. Це великий удар під дих економіки: весь бізнес, який базувався на спецодязі, загнеться. І спецодяг стане дорожчим. А будівельникам, рибалкам, мисливцям доведеться вдягати костюми «Адідас» абощо».

Тільки в Києві, каже Максим, є 20 великих профільних магазинів у стилі «мілітарі», ще 30 — дрібних, а також півтора–два десятки фабрик спецодягу та їхні магазини. Цей бізнес опиниться під загрозою. «А крім того, є ж така річ, як мода, — зазначає Максим. — Після Другої світової війни пішла повальна мода на стиль «мілітарі»: брендові спідниці, футболки, ліфчики й зараз шиють із камуфльованої тканини. І що ж це вийде? Якщо я на пляжі буду ходити в камуфльованих трусах, то міліціонер теоретично може до мене підійти і сказати — «скидай»?! Відчуття таке, що проблеми в нашій державі закінчилися і народним депутатам нема чим займатися — лишилося тільки з камуфляжем розібратися».

«Завтра нам уже заборонять збиратися утрьох»

«Камуфляжна» тема викликала жваву хвилю обговорення в патріотичному середовищі та черговий сплеск агресії у ставленні до влади.

«Це ж виходить, що ні 2 серпня, в день Повітрянодесантних військ, ні 15 лютого, у день виведення військ з Афганістану, я не зможу одягнути форму? — обурюється колишній військовий Максим Чайка, який пройшов п’ять воєн. — Я собі уявляю, що в якийсь із цих днів до мене підійде «мент» і скаже: «Знімай форму». Та я загризу його, а не зніму! І я такий буду не один».

«Найжахливіше в усьому цьому, що влада нас перевіряє: «схаває» народ чи ні, — каже підприємець Максим Вольф. — Зараз заборонимо носити камуфляж, завтра — збиратися утрьох, а післязавтра кожен буде щодня ходити до міліцейського відділку й звітувати, що він робив учора вночі».

Обурених любителів камуфляжу в Україні чимало: інтернет–блоги й соціальні мережі кишать коментарями, створюються рухи на захист права носити камуфляж, пишуться масові звернення до Верховної Ради. А у Львові патріотичні громадські організації позавчора влаштували протестний флеш–моб: його учасники відтворили кілька побутових ситуацій, що, за їхніми словами, траплятимуться після прийняття закону 4585. Перевдягнуті у «беркутівську» форму хлопці «затримували» протестувальників у камуфляжах, роздягали їх і відривали ґудзики з тризубами. Так само повелися і в інсценізації з будівельниками, які працювали у камуфляжному одязі. «Рибалки» ж вийшли до людей у смокінгах і валянках.

Є, щоправда, з приводу «антикамуфляжного» закону і думки про це як банальну провокацію з боку влади. Наприклад, координатор «податкового майдану» Олександр Данилюк вважає, що заборона носити камуфляж не буде втілена. Але зав­дяки цій темі вдалося, мовляв, відволікти увагу патріотів від важливіших на даний момент подій у державі...

ВЕРСІЯ

За однією з версій, підставою для появи законопроекту №4585 став випадок у Верховній Раді. Мовляв, ішов собі одного разу кулуарами парламенту такий собі Дмитро Сагайдак — голова організації «Козацтво запорозьке», що має титул «верховний отаман, маршал козацтва». А за ним — народний депутат, генерал армії Олександр Кузьмук. Обидва в одностроях. І прапорщик, що стоїть біля входу в сесійну залу, першому честь віддав, а другого проігнорував — «ряджена» отаманська форма виявилась яскравішою за генеральську. З тих пір Кузьмук нібито й почав боротьбу з «уніформованими невійськовими».