Стара пісня на новий лад

13.09.2011
Стара пісня на новий лад

І в нинішніх, і в майбутніх українських пенсіонерів фінансові перспективи туманні. (Фото Рейтер.)

Трагікомедійний серіал під назвою «пенсійна реформа» завершився: після чергових «косметичних» правок, внесених Верховною Радою, пенсійний закон підписав Президент України. Відтак пенсійна «революція» остаточно стартує з 1 жовтня: буде вам тепер і обіцяне підвищення пенсійного віку для жінок, і нова «математика» зі знаком «мінус», і обмеження максимальних пенсій. Цікаво, що пенсійна реформа, ухвалена в нічних баталіях Верховною Радою ще два місяці тому, мала б уже працювати. Але парламентарії, кажучи молодіжним сленгом, «провтикали» в ухваленому законі норму, за якою б довелося практично всім пенсіонерам додати до пенсії зайві дві–три сотні гривень. Помітивши свій «ляп», депутати мусили ще раз «редагувати» пенсійний закон, щоб, не дай Боже, зайва копійка не перепала простим смертним. Тепер, шановні виборці, можете спати спокійно: все пораховано і зекономлено! І ухвалено главою держави.

 

Державні мужі теж неуважні

Останні два місяці українці, які спостерігали за «пенсійною» ніччю у Верховній Раді, ніяк не могли збагнути, де ж поділася поспіхом ухвалена реформа і чому її не підписує Президент України. У декого навіть закралася надія, що влада дасть «задній хід» своїм намірам. Але експерти від самого початку розуміли, чому ані спікер Володимир Литвин, ані Президент Віктор Янукович не поспішають підписувати пенсійну реформу. «Нас переконували, що закон не можна підписати через суто технічні неузгодженості. Але насправді проблема була зовсім не в них, — каже колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко. — Вийшло так, що у процесі «завзятого законотворення», яке проявили наші депутати 8 липня, більшість прогавила голосування 40–ї поправки — ініціативи депутата Арсенія Яценюка, — яка стосувалася осучаснення нині чинних пенсій. Вона передбачала перерахунок пенсій усім категоріям пенсіонерів iз 1 січня 2012 року за рівнем зар­плати 2009 року. У чому полягає проблема: люди, які виходили на пенсію 10—15 років тому, отримали у свій час досить пристойну пенсію. Але за ці роки перерахунок тих пенсій практично не проводився (його робили лише тим, у кого пенсія дорівнює прожитковому мінімуму). Отже, внаслідок інфляційних процесів пенсія тих, хто виходив на заслужений відпочинок давно, зараз якраз дорівнює прожитковому мінімуму. Виходить серйозна несправедливість: у людей, які вже давно на пенсії, і тих, хто виходить на неї зараз (за однакової спеціальності, за однакового страхового стажу, навіть з однією зар­платою), пенсії різняться удвічі. Тому в пенсійному законопроекті й було передбачено механізм осучаснення старих пенсій. Цей перерахунок стосувався 8—9 мільйонів пенсіонерів. І середній розмір доплати становив би 250—350 гривень. Але Верховна Рада відмінила дію проголосованої поправки. І це було головною метою переголосування законопроекту в парламенті. Бо всі інші внесені поправки лише виконували роль димової завіси для відміни поправки Яценюка».

Під «шумок» депутати минулого тижня ще проголосували за норму, яка дозволяє держслужбовцям працювати до 65 років (досі пенсійна реформа дозволяла працювати до 62); поговорили про статус Пенсійного фонду, так ні до чого й не домовившись. І перенесли «старт» пенсійної реформи з 1 вересня на 1 жовтня.

Конституційний Суд усе стерпить

Діями більшості опозиція традиційно обурена. Депутат–«нашоукраїнець» Володимир В’язівський, член Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, зауважує: «Важко зрозуміти позицію Президента Януковича, бо, з одного боку, він ставив свого часу питання радикально переглянути пенсійну реформу і дослухатися до думки експертів та народу. Бо ж ні висловлені в ході парламентських слухань зауваження, ні напрацювання парламентського комітету — жодні з цих пропозицій не були враховані. Виходить, це просто була гра на публіку, а не прагнення результату: жодним мінімальним захистом для громадян, яких розглядають як дешеву рабсилу, влада не здатна поступитися».

У свою чергу, глава фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов закинув Арсенію Яценюку, що той своєю пенсійною ініціативою влаштував провокацію: мовляв, запропонована ним норма збільшувала витрати Пенсійного фонду на 42 млрд. грн., а грошей у бюджеті й так немає.

Арсеній Яценюк відреагував: він, мовляв, запропонував чіткі розрахунки, звідки можна взяти кошти на українських пенсіонерів, зокрема скорочення необґрунтованих витрат на органи державної влади, скасування пільг депутатам і вищим чиновникам, припинення бездумного списування державних коштів під приводом Євро–2012, закриття корупційних «чорних дір» на кшталт «Лівели» та продаж державних дач. «Гроші в країні є», — певен нардеп. А позаяк запропонована опозицією ініціатива залишилася проігнорованою, то народні депутати–опозиціонери мають намір звернутися до Конституційного Суду.

«Ми заклали тенденцію на 10 років»

Тим часом автор пенсійної реформи віце–прем’єр–міністр України Сергій Тігіпко святкує перемогу й анонсує нові перспективи: «Прийняття пенсійної реформи зробить пенсійну систему життєздатною і забезпечить стабільну виплату та підвищення пенсій, — переконує він. — Це дуже важливо для України. Ми заклали тенденцію на 10 років». Віце–прем’єр запевняє, що тепер усе буде справедливо: держава оскаржуватиме в суді багатотисячні пенсії для чорнобильців, захмарні пенсії вже з 1 жовтня перестануть оформляти (а тих 14 тисяч щасливчиків, яким платять понад 7640 грн пенсії, хай вже розкошують — що ж робити). Тепер пенсійну реформу урядовці планують, каже Тігіпко, підсилити легалізацією ринку праці й заробітних плат. А в 2013 році подумають і про другий етап пенсійної реформи.

Одначе є і не надто оптимістичні прогнози. Скажімо, Павло Розенко звертає увагу на те, що стан наповнення бюджету ПФУ викликає у багатьох експертів занепокоєння — пенсійна реформа не спроможна закрити дірку в бюджеті ПФУ. І критичними стануть саме останні місяці 2011 року. «У держави зараз не вистачає коштів на виконання всіх соціальних програм, закладених у державному бюджеті, — каже Павло Розенко, — І якщо не вдасться домовитися про черговий транш iз МВФ, доведеться або затримувати виплати пенсій, або вмикати «друкарський верстат», що призведе до великих темпів інфляції уже на початку наступного року».

Але ж проблеми з МВФ теж існують. Усі заплановані візити місії перенесені до кінця жовтня, адже станом на сьогодні жодних зобов’язань перед МВФ, окрім пенсійної реформи, Україна не виконала. А хоче Міжнародний валютний фонд іще чимало: скажімо, чергового підвищення цін на газ для населення, «табу» на подальші підвищення соціальних виплат. А це вже зовсім інша сумна історія.

 

ДО ВАШОГО ВІДОМА

Що принесе українцям пенсійна реформа?

Найперше — пенсійна реформа передбачає збільшення пенсійного віку для жінок із 55 до 60 років — щороку він буде зростати на 6 місяців упродовж наступних 10 років. За задумом реформаторів, українки самі зможуть обирати вік виходу на пенсію (упродовж трьох років перехідного періоду), а тим, хто працюватиме далі, — нараховуватимуть доплату. «Насправді це не вільний вибір, а примус жінки виходити на пенсію пізніше, — коментує Павло Розенко. — Бо якщо жінка вийде у 55 років, то буде отримувати меншу пенсію, ніж заслужила, — на 0,5% за кожен недопрацьований місяць. Тобто матиме своєрідне покарання за те, що не захотіла працювати довше».

По–друге, пенсійна реформа передбачає підвищення страхового стажу на 10 років: до 30 років для жінок та 35 — для чоловіків (а це значить, що доплата за понаднормовий стаж скорочується). У середньому втрати пенсіонерів від цього нововведення становитимуть 10% від прожиткового мінімуму щомісяця. Зараз ця сума становить близько 80 гривень, і вона зростатиме.

Ще одна норма стосується формули розрахунку пенсій. Тепер братимуть для обрахунку середню зарплату в державі не за останній рік, а за три роки. Таким чином база розрахунку кожної пенсії зменшиться принаймні на 250 грн.

Згідно з пенсійною реформою, будуть обмежені «VIP–пенсії» (максимальний розмір пенсії зафіксовано на рівні 10 прожиткових мінімумів; за нинішніми нормами, це максимум 7640 грн.). Але експерти прогнозують: не пройде і півроку, як ця норма буде скасована Конституційним Судом, бо «порушує» права чиновників. Для усіх простих смертних віднині пенсія не зростатиме — ВР наклала «табу» на індексацію виплат.