Анджей Чира: Я добре пам’ятаю чорнобильські події

— У фільмі ви граєте радянського інженера, що намагається врятувати від опромінення не лише свою сім’ю, а й жителів Прип’яті, а згодом узагалі божеволіє. Крім того, що ви чудово перевтілилися у цій ролі, ви ще й показали хороше володіння російською. Дається взнаки польсько–радянська дружба?

— Так, ми у школі вивчали російську мову. Хоча для фільму моїх знань було недостатньо. Я додатково займався з українською дівчиною, яка давала мені уроки у Парижі, де я зараз працюю у театральній постановці. Я добре пам’ятаю події 1986 року. Мені було 22 роки, і я пригадую, як ми слідкували за новинами про Чорнобиль, хоча вони були дуже дозовані.

— Як ви готувалися до ролі?

— Той характер, що я відтворив, — це просто плід моєї уяви. Я не працював із точним наочним матеріалом. У фільмі мій герой має сина, з яким він не бачився з часу вибуху. Вони живуть поруч — у різних містах, але не мають про це уявлення. Я думаю, що вони так і не зустрінуться. Адже таке життя — ми часто перебуваємо поряд, але з певних причин людські долі не перетинаються.