Три роки без Іспанії

Учора Печерський суд поставив крапку в одній iз резонансних «газових» справ — щодо колишнього першого заступника голови НАК «Нафтогаз» Ігоря Діденка. Оголошення вироку головуючою Оксаною Царевич тривало близько трьох годин, а сам підсудний постійно нервово ходив по заґратованiй судовiй клітцi. Воно й зрозуміло, адже на останньому судовому засіданні тиждень тому прокурори просили призначити пану Діденку покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Суд хоча й визнав Дiденка винним у скоєнні службового злочину (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу), але обрав йому «м’яке» покарання — три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на три роки. Ігор Діденко також позбавлений судом права протягом одного року обіймати посади, пов’язані з організаційно–розпорядчими та господарсько–адміністративними функціями підприємств усіх форм власності. Натомість суд скасував арешт, накладений на майно засудженого.

Відтак Діденка звільнили з–під варти в залі суду. Він одразу залишив «храм Феміди», відмовившись від будь–яких коментарів пресі. Запобіжним заходом для нього на час можливої подачі апеляції на рішення суду (протягом 15 днів) обрано підписку про невиїзд. Але після набрання рішенням законої сили Діденко не зможе без дозволу Державної пенітенціарної служби подорожувати Україною, а тим більше потрапити за кордон, до улюбленої Іспанії, де мешкають його діти.

Нагадаємо, що Ігоря Діденка разом з екс–головою Держмитслужби Анатолієм Макаренком та екс–начальником відділу Київської регіональної митниці Тарасом Шепітьком притягнули до відповідальності у справі щодо незаконності розмитнення у 2009 році 11 млрд. кубометрів газу «Росукр­енерго» на користь України (таким було розпорядження Прем’єра Юлiї Тимошенко). Два місяці тому Макаренка та Шепітька звільнили з–під варти, хоча їхні справи досі розглядає суд. Натомість Діденко лишався в СІЗО до вчора, оскільки слідство припускало, що він може втекти за кордон. Макаренко прийшов до суду, щоб потиснути руку Ігорю Діденку на свободі, а не через ґрати.

Вирок без позбавлення волі пан Діденко отримав завдяки перекваліфікації обвинувачення в ході судового слідства минулого тижня — з більш суворої статті 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) на «м’якшу» статтю 364 (зловживання владою або службовим становищем). У своєму останньому слові Ігор Діденко заявив, що шкодує про підписання газових угод у 2009 році: мовляв, якби він знав, що директиви Кабміну були прийняті одноосібно тодішнім Прем’єр–міністром Тимошенко, то ніколи б їх не виконував.