Напередодні 1 вересня у Києві офіційно презентували нові підручники, за якими вчитимуться одинадцятикласники. Зпоміж свіжовіддрукованих навчальних видань із правознавства, фізики чи географії найбільший резонанс викликала презентація підручників з історії України для 11го класу. Адже в експертів та журналістів до нового посібника є чимало запитань: автори повернули до навчального курсу термін «Велика Вітчизняна війна», суттєво скоротили відомості про діяльність ОУН та УПА (не забувши натякнути на «прислужників окупантів»). Немає у підручнику відтепер і поняття «Помаранчева революція».
У науковців — своє бачення шкільної програми з історії. Авторка одного з двох ухвалених державою підручників, професор Олена Пометун скорочення відомостей про український націоналістичний рух пояснює «технічним» чинником: мовляв, у зв’язку з поверненням до 11річки скоротили всі навчальні програми, а тому доводилося й коротити всі розділи підручника. «Але й ОУН, і партизанський рух ми скоротили однаково», — запевняє Олена Іванівна. А якщо школяреві не вистачатиме якогось факту, скажімо, про УПА, то, переконана автор, він завжди його знайде... в інтернеті. «На тлі сучасного інформаційного вибуху підручник — це лише струмочок інформації», — каже професор.
Щодо терміна «Велика Вітчизняна війна» (а йому відведено у підручнику почесне місце), то, на думку авторки, цей вислів не замінює поняття «Друга світова війна». «Ми робили аналіз, за 20 років існування програм історії незалежної України термін «Велика Вітчизняна війна» двічі зникав, але більшість років був присутній. І я вважаю, що він має право на життя. Україна була частиною державного утворення СРСР — хочемо ми того чи ні. І як частина держави брала участь у воєнних подіях». (Прикметно, що саме на важливості терміна «Велика Вітчизняна війна» завжди наголошував й одіозний міністр освіти Дмитро Табачник. Хоча раніше цей термін також існував у підручниках, але його не використовували для позначення всієї Другої світової війни. Термін «Велика Вітчизняна війна» було введено радянськими ідеологами).
У новому підручнику більше не застосовується термін «Помаранчева революція». Бо автори не вважають події на Майдані революцією. «Революція — це перехід влади і зміна суспільного устрою. А нічого подібного не відбулося, — каже Олена Іванівна. — Це був просто сплеск протестних настроїв суспільства». Відповідно, й відомості про події тих років подано з енциклопедичною сухістю, без оцінок та деталей.
Олена Пометун разом зі своїми співавторами новим дітищем задоволена і вважає його зразком «західного підручника»: «Ми уникали навішування ярликів, крайніх оцінок, позицій і політики. Намагалися зробити його з максимальною безпристрасністю. Але у будьякому разі це є авторська версія історії», — переконує професорка. У підручнику, каже автор, представлено чимало документів, біографічних довідок, поглядів «різних людей на одні й ті самі події», діаграм і графіків. Є, мовляв, і запитання для розмірковування, тести, «бо ж дітей треба готувати до тестування».
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
