І знову лише Зантарая

Від перестановки місць доданків сума не змінюється — свідчить просте математичне правило. За схожим принципом останні два роки живуть і українські дзюдоїсти, у яких, незважаючи на зміну місця проведення чемпіонатів світу, кількість здобутих медалей залишається сталою. Минулого року в Токіо наші співвітчизники завоювали лише одну нагороду. Із таким же доробком повернулися підопічні Сергія Дуброви і нині з паризького «мундіалю». Щоправда, медаль стала дещо тьмянішою — бронзовою. Водночас ім’я володаря відзнак не змінилося — один за всіх старається Георгій Зантарая (вагова категорія до 60 кг). Тепер з урахуванням «золота»–2009 у киянина є повний комплект нагород чемпіонатів світу.

За словами головного тренера збірної, наші медальні сподівання цього року були мінімальні. «Реально оцінивши свої шанси та зваживши на велику конкуренцію — а у змаганнях брали участь 865 спортсменів із 131 країни світу — ми прогнозували одну–дві відзнаки», — каже пан Дуброва.

Витримати напружений змагальний ритм зміг не кожен учасник. За день спортсменам доводилося проводити по сім сутичок, перерви між якими ближче до фіналу ставали все коротшими.

Саме функціональних кондицій не вистачило Валентину Грекову (до 90 кг), щоб дійти до п’єдесталу. Триразовий чемпіон Європи, почергово розібравшись з естонцем, єгиптянином та бразильцем, спіткнувся на Такаші Оно з Японії, який у підсумку виборов бронзову нагороду. Розраховували в тренерському штабі й на Марину Прищепу (до 78 кг) — від неї чекали повторення «срібного» успіху світової першості в Роттердамі–2009. Однак представниця Дніпропетровського регіону зійшла з дистанції в другому колі. «Не встигла як слід відновитися після тривалої хвороби», — так пояснив Сергій Вікторович причини раннього вильоту Марини. Перед стартом планетарної першості в тренерському штабі збірної сподівалися й на високий результат важковаговика Станіслава Бондаренка, проте напередодні відповідальних стартів він отримав важку травму.

Зрештою, українці залишилися з єдиною «бронзою» Зантараї. Хоча й такий скромний медальний ужинок не дає головному тренерові підстав для тривоги, адже в очах своїх вихованців наставник побачив бажання боротися й відзначив їх серйозний потенціал для подальшої боротьби за олімпійські ліцензії. «З одного боку, ми гірше виступили порівняно з попереднім чемпіонатом світу, а з другого — збірна показала хороший результат із високою щільністю в першій десятці», — узагальнює тренер. — Два спортсмени, Артем Василенко та Греков, посіли сьомі місця. Чотири збірники опинилися на дев’ятих позиціях, за що вони отримають стільки ж балів у свій рейтинг, скільки дає друга позиція на Кубку світу».

Варто відзначити, що проблеми зі складом не дозволили нашій чоловічій збірній позмагатися в командному турнірі. «Колектив складається із представників п’яти вагових категорій. У нас, окрім травмованого Бондаренка, далеким від оптимальної форми був ще один наш лідер — Володимир Сорока. Із двома пробоїнами в складі брати участь у командному чемпіонаті не було сенсу, — каже Сергій Дуброва. — Зараз для нас головним пріоритетом є боротьба за олімпійські ліцензії». Тому з міркувань заощадження сил та здоров’я, наставники збірної вирішили зняти зі змагань і жіночий колектив. А на відміну від наших дзюдоїстів–чоловіків, які мають міцні олімпійські позиції в усіх семи вагових категоріях, представниці прекрасної статі зараз можуть розраховувати лише на дві перепустки до Лондона (Прищепа та Ірина Кіндзерська). Ще одну — за додатковими показниками — може отримати Наталя Смаль.