«Демарш–кидок: Юля задовольнила Януковича» — таким був заголовок в «УМ» у переддень Старого Нового року, коли фракція БЮТ у парламенті зробила подарунок «донецьким», проголосувавши разом з «антикризовою» коаліцією за подолання вето Президента на закон про Кабмін. Відтак Прем’єр Янукович і Ко отримали майже всю повноту виконавчої влади, а Тимошенко — закон про опозицію.
Але образи довелося відсунути вбік: уже через місяць «два Ю» знову були разом. Після того як Юлія Тимошенко побувала на дні народження Віктора Ющенка, БЮТ і «Наша Україна» в особі голови політради «НСНУ», керівника секретаріату Президента Віктора Балоги 24 лютого утворили опозиційну коаліцію й затвердили план повернення до керівництва урядом.
Річницю народження Тараса Шевченка — 9 березня — на мітингу в Києві Ющенко відзначав разом із Тимошенко. Ще через кілька днів БЮТ і «Наша Україна» вперше відмовилися працювати в сесійній залі парламенту. До кінця березня створений заново Комітет національного порятунку висунув Президентові вимогу розпустити Верховну Раду, а 31–го числа цю вимогу підтримав стотисячний мітинг об’єднаної опозиції на майдані Незалежності.
На противагу «помаранчевому» Майдану в Києві зібрався й «синій» — на підтримку уряду Януковича. «Регіоналам» підсобляли союзники з Соц– і Компартій, які також розбили намети в парку біля парламенту. Партія регіонів звозила до столиці з глибинки навіть школярів — щоб за 40 грн. гонорару потримати синій прапор.
Увечері 2 квітня Президент видав указ про розпуск Ради, призначивши дострокові вибори на 27 травня. Підставою для припинення повноважень парламенту Віктор Ющенко визначив той факт, що правляча коаліція масово переманює, купує депутатів з інших фракцій — тих, які отримали більшість на виборах–2006. Тобто спотворено результати народного волевиявлення, нехтуються виборчі права громадян.
* * *
Сторона Віктора Януковича погодилася на перевибори не одразу. Спершу було тривале протистояння на мітингах, у владних кабінетах та кулуарах, у сесійній залі ВР, фальшиве «мінування» парламенту... Сварки–оборудки в Конституційному Суді й навіть у місцевих судах (згадаймо «анекдот»: 6 квітня проводити дострокові вибори до парламенту заборонив міський суд Феодосії, що в Криму).
А чого варті бої за Генеральну прокуратуру: третє (!) пришестя прокурора Піскуна; звільнення його президентським указом уже через місяць; спроба призначення натомість кримчанина Шемчука; штурм ГПУ загонами міністра внутрішніх справ Василя Цушка (потім — написи на парканах «Цушко спас Украину» — мовляв, соціаліст «зупинив державний переворот»)... Також було призначення керівником Управління держохорони президентського бодігарда Гелетея, який марно «воював» із «беркутівцями» Цушка... Підпорядкування Внутрішніх військ Президенту, проти чого повстали Верховна Рада та МВС... Безрезультатна кримінальна справа, порушена СБУ проти Цушка через захоплення ним Генпрокуратури... Переховування Цушка за кордоном... Енне поновлення Піскуна на посаді через суд і викриття його «Україною молодою» на тому, що приховав зміну прізвища (було — Фурман, Святець)...
Протистояння могло перерости у справжні бойові дії, адже на Київ рухалися вірні Ющенку Внутрішні війська, на дорогах їх блокувала Державтоінспекція, а командири були готові вести бійців у столицю пішки. У цей час — уночі з 26 на 27 травня — відбулися переговори на Банковій за участі Президента, Прем’єра і Голови ВР Мороза. Сторони таки домовилися провести дострокові вибори ВР — але 30 вересня (перед цим Президент одного разу вже відтерміновував день голосування). «Три богатирі» вийшли до журналістів о третій годині ночі, потиснувши руки «навхрест», як балерини в «Лебединому озері».
* * *
Для розпуску Ради указу глави держави було мало — на початку червня опозиції довелося ще скласти депутатські мандати (за тодішнім законодавством, Рада ставала нелегітимною, коли в ній лишалося менше 300 «спартанців») і скасувати «хвости» своїх виборчих списків. Неповноважною Верховна Рада V скликання була визнана 15 червня, а закрилася — 28–го.
* * *
Новим чинником української політики став громадський рух Юрія Луценка «Народна самооборона», спонсорований Давидом Жванією. Екс–міністр внутрішніх справ, усупереч протидії «синьої» влади, активно «відпрацював» мітингами всю Україну. Аби «втихомирити» опозиціонера, слідчі Генпрокуратури 20 березня влаштували обшук на квартирі Луценка: шукали ізраїльський паспорт, вилучили нагородний пістолет «Форт»; проти нього було порушено (й закрито) кримінальну справу.
* * *
За підсумками голосування 30 вересня до ВР потрапили: Партія регіонів — 34,37% голосів; Блок Тимошенко — 30,71%; «Наша Україна — Народна самооборона», обличчями якого були Луценко, Кириленко, Яценюк, Гриценко, Катеринчук, — 14,15%; Компартія — 5,39%; Блок Литвина — 3,96%. Партія зрадника–Мороза лишилася за порогом Ради з 2,86%.
Заголовок у наступному після виборів номері «УМ»: «День перемоги демократії. Утретє за останні три роки «помаранчеві» здобули на виборах більшість. Народ проголосував за мандат довіри коаліції Тимошенко і Ющенка». На великому фото — Луценко цілує руку Юлії Володимирівни.
* * *
На Банковій говорили про можливість «широкої» коаліції, але більшість постала суто «помаранчева». Щоправда, майже мінімальною кількістю голосів — 227 (у коаліцію не ввійшов «нашоукраїнець» Іван Плющ). Деякі депутати з «НУНС» і БЮТ розповідали, що лише за невходження до коаліції та неголосування за Прем’єра Тимошенко посередники від Партії регіонів пропонували їм 10 млн. доларів.
Ці самі 227 голосів 4 грудня було віддано за Голову ВР — 33–річного Арсенія Яценюка. Програючи, «регіонали» влаштували бійки з «коаліціянтами», бо ті голосували за спікера не таємно, а показували бюлетені керівникам фракцій.
(До обрання в Раду Яценюк півроку попрацював міністром закордонних справ — після того, як пішов з МЗС Борис Тарасюк, якого визнавав міністром Ющенко, але не визнавав Кабмін Януковича.)
Щоб не допустити обрання Тимошенко, яку вніс на Прем’єра Президент Ющенко, «донецькі» зіпсували систему «Рада» і вкрали картку нового Голови ВР. Але через тиждень після цього Юля таки стала Прем’єр–міністром удруге за кар’єру: «за» — 226. На вимогу меншості депутати вставали, повідомляючи, як саме вони голосують. Вирішальним — останнім — став голос Яценюка, якого прозвали «Сєня Золота ручка». (227–й — Іван Сподаренко — перебував у реанімації.)
Урядові портфелі розділили БЮТ і «НУНС». Посаду міністра закордонних справ за квотою Президента отримав Володимир Огризко, а Міноборони очолив Юрій Єхануров, хоча до останнього на цей пост сподівався Анатолій Гриценко.
* * *
До коаліційної угоди було внесено популістську передвиборчу обіцянку Блоку Тимошенко — скасувати з 1 січня призов до армії. Однак намір створити професійне військо лишився нереалізованим.
* * *
В останні дні року уряд устиг підготувати держбюджет–2008 і провести його через парламент («за» — 235). До голосування з коаліцією долучилися восьмеро членів КПУ. Надалі БЮТ ще не раз знаходитиме моральні й матеріальні стимули для комуністів, аби вони підтримували «помаранчевий» Кабмін на плаву.
Уряд Юлі–2 протримався понад два роки і був зміщений після президентських виборів–2010. А парламент, обраний у 2007–му, чинний і досі. Щоправда, конфігурація коаліції в ньому кардинально протилежна — Янукович зібрав у свій табір Литвина, Компартію й купу «тушок», заручившись схваленням КС.
2007–й — рік початку найбільшої дискредитації Конституційного Суду. Під час баталій навколо перевиборів парламенту виявилося, що суддів КС купують гуртом і вроздріб. В. о. голови СБУ Наливайченко влаштував перевірку судді–доповідача Сюзанни Станік. Як з’ясувалося, упродовж 2005—2007 років на ім’я матері пані Сюзанни було оформлено земельні ділянки та квартири в Києві і Ялті (зокрема у столиці — вартістю 8 млн. дол.), кілька іномарок та офіс у Києві.
Тиск на КС чинився з усіх боків. При цьому маніфестанти й депутати від опозиції блокували будівлю суду, намагаючись не пустити на роботу скомпрометовану Станік (на фото). Оборону найвищої судової інстанції тримали загони «Беркута».
Велика аварія на шахті ім. Засядька в Донецьку сталася вп’яте за останні вісім років. Вибух метану 17 листопада виявився найтрагічнішим за наслідками в історії вітчизняного вуглевидобування: загинув 101 гірник, 23 — потрапили до лікарень.
Про те, що копальня нардепа–«регіонала» Юхима Звягільського належить до категорії небезпечних, керівництво знало давно. Однак допустило нову катастрофу.
«Нещасливого» 13 жовтня у Дніпропетровську через несправність газопроводу стався вибух у дев’ятиповерховому будинку по вул. Мандриківська, 127. Було зруйновано весь третій під’їзд; загинули 23 людини, 17 потрапили до лікарень. Шанси на порятунок з–під завалів ускладнювали дощ і холод.
Причиною аварії стало неприпустиме підвищення газу в мережі, допущене через нехлюйство ВАТ «Дніпрогаз».
Серію кривавих убивств, скоєних у Дніпропетровську, приписували маніяку. Натомість виявилося, що жах на місто наводила трійця 19–річних виродків — «банда на моторолерах». Хлопці з цілком благополучних сімей, колишні однокласники, без будь–яких підстав — просто щоб розважитися — позбавляли життя як підлітків, так і дорослих. Убивали молотками, різали ножами на шматки ще живих, знімали цю наругу на відео, регочучи.
Про викриття й затримання виродків міліція оголосила на прес–конференції 24 липня.
Суд довів убивство 21 людини. У 2009 році Віктор Саєнко та Ігор Супрунюк отримали вирок — довічне ув’язнення, Олександр Ганжа — 9 років позбавлення волі.
Президент Віктор Ющенко: «Зараз нація проходить іспит, який не можна скласти «заочно». В інтерв’ю «УМ» глава держави визнав, що Помаранчева революція «не могла принести зміни — вона принесла шанси, і їх слід використати».
Арсеній Яценюк, перший заступник голови секретаріату Президента (Балоги): «Стосунки між Банковою і Кабміном — це не двобій, а державотворчий процес».
Лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко: «Так, я маю інформацію про кілерів, які мене «замовили» (перед виборами). «БЮТ і «НУНС» — як білок і жовток: у сумі дають міцну субстанцію, яка збиває з ніг» (після виборів).
Новий голова політради партії «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко: «Просто так віддавати перемогу ми більше нікому не будемо».
Другий номер виборчого списку ВО «Свобода», кінорежисер Юрій Іллєнко: «Катастрофа, що загрожує всьому українському, називається «Партія регіонів».
Михайло Чечетов: «Свято на нашій вулиці ще настане». Партія регіонів переконана, що згодом буде «широка» коаліція, навіть якщо Рада почнеться з «помаранчевої».
Перший український космонавт Павло Попович: «У космосі співав «Дивлюсь я на небо...»
Керівник ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов: «Сподіваюся, за мого президентства шахи стануть олімпійським видом спорту».
Передплатна вартість «УМ»: на початку року — 9,53 грн./міс., наприкінці — 11,45 грн./міс.
Курс долара: 5,05 грн. і в січні, і наприкінці грудня.
* * *
Із вересня «УМ» перейшла на нинішній дизайн шпальт. Тоді ж почала виходити спеціалізована вкладка «СтадіУМ».
* * *
З нагоди Дня Соборності журналістка «УМ» Ярослава Музиченко отримала з рук Президента Ющенка Орден княгині Ольги ІІІ ступеня — за активну й плідну роботу в царині дослідження Голодомору.
«Серього, п’єдестали підрахуй!» («В Одесі відкрили пам’ятник юристові, схожому на Сергія Ківалова»)
«Парламент light» (БЮТівці вимкнули живлення системи «Рада», електропостачання сесійної зали і заблокували електрощитову; наступного дня влада забезпечила парламент «альтернативними джерелами енергії»)
«ЗаМАЙДАНилося» («У секретаріаті Президента Ющенка готуються до розпуску парламенту; «помаранчева» опозиція вперше з 2005 року збирає спільну маніфестацію»)
«Ось, гаранте, пергамент — розпусти ми парламент»
«Між «тампаксом» і «клінексом» (про політичну рекламу)
«Золота осінь. Кінець Морозу» (про непотрапляння Соцпартії в новий парламент)
«Мер злота» («Київський голова Черновецький перейшов усі межі в «дерибані» столичної землі»)
Вєрка Сердючка — учасниця «Євробачення» від України — поставила на вуха всю Європу. Спершу спалахнув скандал із Росією, яка образилася на нашу Вєру за приспів «Раша, гудбай». Після цього Андрій Данилко переробив запальну композицію — на «Лаша тумбай», стрілою прорвався до фіналу конкурсу в Гельсінкі і... посів почесне друге місце, лише трохи відставши від сербської лесбійки Марії Шерифович із сильним вокалом, яка виконала пісню «Молитва».
Закінчився проект завдовжки кілька років і сім томів — видано українською мовою останню книжку з серії про Гаррі Поттера. Причому
«А–ба–ба–га–ла–ма–га» Івана Малковича випустила нашу версію «Поттера–7» найраніше порівняно з усім світом — 25 вересня. «УМ» писала: «Малкович виграв світовий чемпіонат із «Поттеріани», а Україна — ціле покоління читаючих дітей».
«Аванс для наших дітей» — так «УМ» назвала статтю за підсумками виконкому УЄФА, що засідав 18 квітня у Кардіффі. Керівний орган європейської футбольної спілки надав право провести чемпіонат 2012 року Україні та Польщі.
Презентація українців та поляків виявилася переконливішою за кандидатури Італії й Угорщини/Хорватії. «Фартовими» виявилися президенти двох країн Віктор Ющенко та Лех Качинський, які підтримали спільну заявку на форумі в Уельсі. Для перемоги України в конкурсі об’єдналися есдеки й «помаранчеві», люди футболу й політики. Радості було стільки, ніби ми виграли Євро–2012, а не право його проводити!
Однак це був тільки аванс, карт–бланш для України, яка отримала шанс інтегруватися в Європу через поліпшення спортивної, туристичної, транспортної інфраструктури. Попереду було неоране поле роботи. А також бюрократична тяганина, зволікання, «дерибан» виділених під Євро коштів...
Загинув Євген Кушнарьов. Один із лідерів Партії регіонів, скандальний народний депутат, екс–глава Харківської облдержадміністрації отримав смертельне поранення під час браконьєрського полювання в мисливських угіддях Ізюмського району, що належать іншому «регіоналу» — Дмитрові Шенцеву. Із близької відстані 55–річного політика помилково підстрелив із карабіна соратник — Дмитро Завальний. У Харкові для Кушнарьова марно збирали кров 4–ї групи, із Німеччини в Ізюм до нетранспортабельного депутата марно летіли лікарі. Харків’яни вшанували колишнього керівника дводенним трауром.
У дворі Святошинського райсуду Києва 27 березня загинув російський бізнесмен і політик, лідер «лужниковського» кримінального угруповання Максим Курочкін. Кілер, що причаївся на сусідньому будинку, прострілив серце Макса Бєшеного навиліт, поранивши ще й конвоїра. В Україні Курочкіна звинувачували у здирництві та незаконному захопленні майна. Убивць і замовників Макса так і не знайшли.
Із цього року Міністерство освіти впровадило систему зовнішнього незалежного оцінювання. Тести ЗНО з різних предметів прийшли на зміну випускним і вступним іспитам — завдяки їм було суттєво обмежено розміри корупції при вступі до вищих навчальних закладів.
Починаючи з квітня, тестування проводилося на 531 пункті по всій Україні. Сертифікат із результатами ЗНО став єдиним оціночним документом, на основі якого надалі відбувався прийом до ВНЗ. Інший бік медалі — те, що вступники почали подавати документи до десятка інститутів і університетів одночасно.
Перший — і, власне, останній — вирок високому чиновникові «кучмівської» доби прозвучав 31 липня в Апеляційному суді Івано–Франківщини. Одіозний «губернатор» Закарпаття, очільник тамтешньої СДПУ(о) Іван Різак отримав 5 років умовно із випробувальним терміном рік (при тому що прокуратура просила 12 років ув’язнення). Його обвинувачували в організації «мукачівського шабашу» на виборах, доведенні до самовбивства ректора УжНУ Сливки, отриманні хабара, зловживанні службовим становищем тощо.
16 липня на Львівщині під Ожидовом перекинувся товарний поїзд із 15 цистернами жовтого фосфору, що йшов із Казахстану до Польщі. Віце–прем’єр Олександр Кузьмук назвав подію «другим Чорнобилем», однак обійшлося без жертв. Хоча через зараження довелося евакуювати все населення навколишніх сіл.
Журналісти «УМ» взяли участь у ліквідації пожежі з підвищеним рівнем складності, що спалахнула на ринку секонд–хенду просто під вікнами редакції.
21 травня в Києві було зафіксовано найвищу за останні 70 років температуру — 38 градусів. Потерпали люди і майбутній врожай.
Наприкінці літа спека спричинила масштабні лісові пожежі на Херсонщині. Президент Ющенко, повертаючись 22 серпня з робочої поїздки на південь і побачивши вогонь в ілюмінатор, наказав розвернути літак і взявся самотужки гасити ліс — просто в білій сорочці, з лопатою в руках. Після цього глава держави виступив із вимогою, аби Прем’єр Янукович звільнив некомпетентного главу МНС Нестора Шуфрича, «інакше вогнем буде охоплено пів–України». Однак Нестор лишився на посаді й надалі був ходячим синонімом «надзвичайної ситуації».
27 жовтня, всупереч протестам та маніфестаціям української громадськості, в Одесі відкрили пам’ятник Катерині ІІ, яка зруйнувала Січ і запровадила кріпацтво. Аби звільнити місце для імператриці, довелося знищити пам’ятник «потьомкінцям». Урочиста церемонія пройшла на тлі бійки супротивників «вражої баби» з її прихильниками та правоохоронцями; відбулися арешти.
Раніше, 2 вересня, група молодиків, найнятих проросійськими політиками, жорстоко побила металевими прутами й кастетами учасників пікету під ОДА, які протестували проти встановлення монумента Катерині.
У жовтні шовіністи–русофіли з «Євразійського союзу молоді» спаплюжили на Говерлі тризуб та пам’ятний знак, присвячений Конституції України.
Наступного місяця молодчики з «ЄСМ» спробували влаштувати погром на виставці, присвяченій Голодомору, в Українському культурному центрі в Москві.
А 4 листопада — в російський День народної єдності — у Києві відбувся марш імперіалістів із Росії та їхніх доморощених прихильників. Влада й суд не стали на заваді шовіністам. Натомість шлях колони на вулиці Трьохсвятительській перегородили кілька десятків українських націоналістів. «Беркут» «запакував» 25 наших в автозаки, декого побили в міліцейських відділеннях.
Унаслідок шторму, який пронісся над Кримом 11 листопада, зазнали біди дев’ять суден (майже всі — російські). Із них три суховантажі в Керченській протоці затонули, три судна сіли на мілину; зниклими безвісти вважалися 23 особи. Із танкера «Волганєфть–139», що розколовся навпіл, у протоку вилилося 1200 тонн мазуту. Це стало справжньою трагедією для морської фауни.
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
