У вашій родині є школяр, і в нього немає «свіжої» довідки щодо проходження обов’язкового профілактичного медогляду? Не варто в істериці бігти в поліклініку, щоб оформити документ. Якщо ваша дитина проходила такий огляд минулого року (у листопаді, жовтні тощо), вона має право відвідувати заклад освіти, і ніхто не має права звернути її додому.
Історія навколо медоглядів школярів закрутилася ще кілька років тому після смертельних випадків на уроках фізкультури. Лікарі й освітяни разом шукали спосіб запобігти новим трагедіям. І хоч синдром раптової смертності неможливо передбачити, заздалегідь помітити на рентген–знімку чи почути за допомогою стетоскопа, фахівці вирішили: школярам обов’язково треба проходити медогляд перед школою. За результатами обстеження можна визначити стан здоров’я дітей, з’ясувати, які групи для занять фізкультурою їм підходять, чи є серйозні проблеми зі здоров’ям, котрі потребують термінового розв’язання, симптоми, які вказують на приховані патології, що з цим робити і як не допустити хронізації хвороби тощо.
Утім нібито позитивне починання давало негативні «спецефекти» — за тиждень–два до першовересневої лінійки в лікарнях починався неймовірний ажіотаж. Наприкінці серпня батьки раптом згадували про те, що дитині треба довідка про медогляд, і масово вели своїх нащадків до медзакладів, створюючи довжелезні черги. Чим ускладнювали життя і собі, й дітлахам, і медпрацівникам. Приміром, в одному лише Києві — понад 400 тисяч школярів, і за два тижні фізично неможливо обстежити їх усіх у поліклініках. У результаті всі учасники стихійних «флеш–мобів» були злі, роздратовані й висували претензії як одне до одного, так і до уряду, МОЗу, МОНу... Посадовцям довелося терміново шукати вихід із ситуації. Тому торік міністерства охорони здоров’я та освіти й науки запровадили новий порядок проходження медоглядів у школярів. Спрощена процедура звільнила українців від серпневого ажіотажу в поліклініках і водночас перевела огляд школярів із формальності в позицію справді корисного, практичного й ефективного.
«Починаючи з 2010 року, щорічні обов’язкові медичні огляди дітей шкільного віку проводяться один раз на рік — хоч у січні, хоч у березні, тобто в зручний для батьків школяра час, винятково в закладах охорони здоров’я, а не у школі, і тільки в присутності батьків чи законного представника дитини, — пояснює заступник директора департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Альона Терещенко. — Найголовніше — довідка дійсна впродовж року. Тобто якщо дитина минулого року пройшла медогляд у жовтні (або листопаді, грудні тощо), то йдучи першого вересня на заняття, вона не повинна проходити огляд ще раз. До лікарів треба вирушати тоді, коли спливе 12 місяців. Це не стосується лише дітей віком 5–6 років, які йдуть у перший клас. Для них зберігається інша вимога: треба пройти медогляд до початку занять, за три літні місяці».
Як наголошують медики, діти мають проходити профмедогляд обов’язково разом із батьками — для того, аби дорослі приділяли більше уваги цьому питанню та щоб хтось достатньо відповідальний слухав рекомендації лікаря і стежив за їх дотриманням після повернення додому. Адже важко уявити собі другокласника, який запам’ятає всі поради, прийде додому і докладно розповість батькам про деталі обстеження, свій діагноз, прописані зміни в харчуванні тощо. А старшокласники, може, і запам’ятають. Але вони здатні приховати якусь інформацію (наприклад, стосовно венеричної хвороби), відмовитися йти на додаткове обстеження — просто викинути папірець із направленням лікаря абощо.
Тому заступник начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА Володимир Загородній переконаний, що батьки не повинні відмахуватися від цієї норми, адже присутність близьких родичів під час огляду є вкрай важливою для дитини. «І всі ми маємо усвідомити важливий момент. Профілактичний огляд — це превентивний захід для того, аби зменшити, а не уникнути, можливі ризики для дитини. Є довідка — чудово. Але це не означає, що потім, упродовж року, можна взагалі не звертати уваги на стан здоров’я школяра. Батьки повинні нести відповідальність за здоров’я своїх дітей», — каже пан Загородній.
Щоправда, відразу після виходу нової постанови лікарі чули від батьків ноти протесту. Мовляв, похід у поліклініку разом із дитиною буде проблемним для батьків, що працюють, і це ж стільки часу треба буде провести в коридорах, не один день доведеться змарнувати. Спеціалісти ці закиди спростовують: за їхніми словами, в більшості випадків буде цілком достатньо побувати в одного–двох лікарів.
«Якщо лікар–педіатр або сімейний лікар побачить певні зміни в стані нервової системи, зору, ЛОР–органів тощо, він спрямовує цю дитину спільно з батьками до вузького спеціаліста, — каже Альона Терещенко. — Ми не говоримо про те, що кожного року дитину має оглядати по 10—15 спеціалістів. Основним є лікар–педіатр чи лікар сімейної медицини. І тільки певні категорії школярів (віком 15–17 років) обов’язково проходять огляд у дитячого ендокринолога і дитячого гінеколога. Тому батькам, по суті, не потрібно по 15 разів відпрошуватися з роботи, аби провести дитину по всіх лікарях. Треба виділити лише один день. Раз у рік — це взагалі не проблема. Тим паче що в поліклініці разом з учнем може бути не лише мама чи батько, а й інший законний представник дитини — тітка, дядько, бабуся тощо».
Лікарі визнають: на жаль, чим старшою стає дитина, тим гіршим стає її здоров’я. А до кінця навчання у школі майже кожен учень «заробляє» одне, два, а часом п’ять–шiсть і більше різних захворювань. Причому раніше проблема не була такою серйозною. «Якщо взяти 70—80–ті роки минулого століття, то за час навчання у школі рівень поширення захворюваності серед дітей зростав на відсотки. А в нинішній час — зростає у рази», — констатує Віталій Загородній.
Зокрема, за десять років навчання (від 1 до 10 класу) кількість порушень гостроти зору в дітей зростає у 2,3 раза, порушень постави — у 1,4 раза, виникнення сколіозу — в 4,8 раза. А начальник відділу медико–соціальних проблем матерів та дітей МОЗу Людмила Коваленко додає: «Торік на одну тисячу оглянутих дошкільнят було виявлено 20,6 дітей із порушенням зору, 0,9 — зі зниженням слуху, 103 — з дефектами мови, 3 — зі сколіозами, 43 — із порушеннями постави. А в школярів від 2 до 8 класу показники значно вищі. На тисячу оглянутих — 85 дітей із порушеннями зору, 77 — із порушеннями постави».
Змінити ситуацію важко, але медики сподіваються, що медогляди школярів у цьому допоможуть. Більше хвороб виявлятимуть на ранніх стадіях, а деяким патологіям вдасться запобiгти вже при перших ознаках.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
